Бої за Охтирку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бої за Охтирку
Російський наступ на північний схід України (2022) Російський наступ на схід України (2022)
Охтирська ТЕС після обстрілу

Охтирська ТЕС після обстрілу
Координати: 50°18′26″ пн. ш. 34°54′05″ сх. д. / 50.307222222250° пн. ш. 34.901388888916663689° сх. д. / 50.307222222250; 34.901388888916663689
Дата: 24 лютого 2022 р. — 27 березня 2022 р. (активна фаза)
Місце: Місто Охтирка та Охтирський район
Результат: Перемога Збройних сил України:
  • Значні втрати в живій силі та техніці російських військ
  • Повне звільнення Охтирського району від російських окупантів
  • Відновлення контролю над державним кордоном України з росією
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Військові формування
Middle emblem of the Armed Forces of the Russian Federation (27.01.1997-present).svg Збройні сили російської федерації:
Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України:

Territorial Defence Forces branch SSI.svg Сили територіальної оборони:

Great emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія України

Втрати
знищено: що найменше 4 (протягом 24 лютого)

поранено: дані уточнюються

полонено: що найменше 30

Інформація уточнюється

загинуло: понад 110 (з них понад 30 — цивільних, у тому числі діти[1])

поранено: понад 100 (більшість — цивільні, в тому числі 2 іноземних журналісти)

полонено: 2 (цивільні особи)

Інформація уточнюється

Бої за Охтирку або Оборона Охтирки почалися 24 лютого 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну і є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією на південному сході України в 2014 році, участь в якій і причетність до якої на росії постійно заперечували.

Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією та Білоруссю та визнання Росією 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України (так званих «днр» і «лнр») як незалежних держав. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною як підготовку Росії до війни. Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових окупаційних військ на окуповані території Донецької і Луганської областей.

Через стратегічне розташування Охтирки її захоплення було дуже важливим для російського командування. У разі захоплення Охтирки для російських окупаційних військ відкривався прямий шлях на Полтаву і Миргород, через Гадяч на Київ, а також на південь у бік Харкова.

Бої за місто Охтирку включають в себе бойові дії між збройними силами російської федерації і Збройними силами України за контроль над містами Охтирка і Тростянець (бої за Тростянець), прилеглими територіями Охтирського району, та над стратегічними шляхами в глиб і на південь України.

Враховуючи стратегічне значення цього напрямку, бої за Охтирку є окремою сторінкою оборонних боїв у ході російського вторгнення в Україну.

За даними слідства, російські окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки. Були пошкоджені та зруйновані сотні житлових будинків, знищені об’єкти критичної інфраструктури. За попередніми даними, загинуло 30 мирних жителів, серед яких 1 семирічна дитина. Правоохоронні органи розслідують понад 50 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами порушень законів та звичаїв війни під час обстрілів міста Охтирка (ч. 1 та ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України)[2].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

Російські військові, взяті в полон в Охтирці 24.02.2022 року.
Особисті документи російського військового Кравченка П. Т., взятого в полон в Охтирці 24.02.2022 року.

24 лютого[ред. | ред. код]

Вранці 24 лютого 2022 року о 04:35 російські війська перетнули державний кордон України в районі пункту пропуску «Велика Писарівка»[3]. Близько 07:00 на околицях селища сталися вибухи, приблизно о 08:00 дві колони російської бронетехніки зайшли у Велику Писарівку. Одна зайшла з боку Грайворона, друга — з боку села Попівка.

Після зайняття Великої Писарівки, близько 11:00, російські війська висунулись у напрямку Охтирки. В Охтирці українські війська вже були готові дати відсіч, було організовано оборону і підготовлено засідку[4].

Вже на околиці Охтирки, біля автозаправки «Marshal», окупанти обстріляли цивільний легковий автомобіль який рухався з боку Великої Писарівки в Охтирку.

Близько 14:00 російські війська увійшли до міста Охтирка. Через місто окупанти двома колонами висунулися в напрямку Зінькова і Котельви. В місті почались бойові зіткнення, російські окупанти потрапили в засідку. Так, за словами очевидців, о 14:25 російська колона обстріляла військову частину на вулиці Київській, але згодом була атакована в районі житлового масиву «Дачний» із стрілецької зброї та ручних гранатометів українськими військовими і силами територіальної оборони. Друга колона була атакована вже за містом в районі села Кардашівка.

В ході бойового зіткнення на вулиці Київській було знищено вантажний автомобіль оккупантів з боєприпасами, від вибуху якого знищено два приватні будинки.

В результаті сутичок окупанти покинули багато бойової та інженерної техніки. Противник зазнав втрат в живій силі і відступив[5]. Щонайменше четверо російських військових було взято в полон.

Того ж дня, до Охтирки почали прибувати перші підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», які одразу включилися до організації оборони міста та району.

25 лютого[ред. | ред. код]

Результат обстрілу дитячого садочка 25 лютого 2022 року. Загинув сторож, поранено 8 людей, з яких двоє діти.

Вранці 25 лютого о 7:50 на околицях Охтирки та Тростянця почалися бойові сутички. Російські окупанти знову спробували зайти в місто, однак ще на підході були знищені артилерією[6][4].

Силами оборони проводились заходи по виявленню і знешкодженню російських окупантів які напередодні були розбиті і переховувалися в місті. Було вжито заходів, щодо підсилення оборони міста і прилягаючих населених пунктів, прибувають додаткові військові підрозділи.

Орієнтовно з 12:00 до 12:25, а потім близько 13:00 окупантами декілька разів було завдано удару реактивною системою залпового вогню БМ-27 «Ураган» по військовій частині та по житловому масиву «Дачний».

О 13:00 снаряди влучили по дитячому садочку «Сонечко», в якому було облаштоване бомбосховище[7]. В районі дитячого садочка впало два реактивних снаряда з касетною головною частиною. В результаті обстрілу дитячого садочка загинуло чотири місцевих мешканці, у тому числі одна жінка і сторож садочка, ще восьмеро отримало поранення, з яких двоє діти. Одна десятирічна дитина з проникаючим пораненням грудної клітини була прооперована, друга дитина також в лікарні. Також в ході цього обстрілу внаслідок вибуху реактивного снаряд на перехресті вулиць Київська та Петропавлівська, навпроти дитячого садочка «Росинка» загинула семирічна мешканка Охтирки Гланц Аліса Русланівна та її дідусь Сова Олексій Михайлович.

Для перешкоджання пересування російських військ по трасі Суми-Полтава о 17:00 українськими військовими в селі Климентове, між Охтиркю і Тростянцем, було підірвано міст через річку Ворсклу. Його було повністю реконструйовано у 2020 році[8].

26 лютого[ред. | ред. код]

Результат бомбардування будівлі 91-го інженерного полку 26 лютого 2022 року.

26 лютого російськими військами о 13:55 було завдано авіаудару по території 91-го інженерного полку[9]. В чотириповерхову будівлю казарми влучила перша вакуумна бомба, в санчастину друга[4]. В результаті авіаудару були зруйновані будівлі на території військової частини, почалася пожежа. Також постраждав житловий масив «Дачний» та прилягаючий приватний сектор[10]. Багато людей опинилися під завалами[4]. Завдано серйозних збитків, багато поранених та загиблих.

У результаті авіаудару було пошкоджено теплопровідну мережу Охтирської ТЕЦ, відбувся великий витік гарячої води[11].

О 14:30 до Охтирської районної лікарні привезли 4 військових з опіками. Також під час удару по військовій частині було поранено двох іноземних журналістів з Данії[12][13]. Вечером наступного дня їх було направлено до лікарні в місті Полтава, повідомили в пресслужбі Національної поліції Сумщини. Стан постраждалих середньої тяжкості. Про це проінформували представників Посольства Данії[14]. Від авіаудару постраждав дитячий будинок сімейного типу, жертв немає.

Українська артилерія у відповідь нанесла удари по російським військам.

Ввечері 26 лютого, після бомбардування, Охтирська ТЕЦ змогла відновити теплопостачання, проте декілька будинків все ще залишалися відключеними від нього, адже були зруйновані газогони.

В місті було збережено електропостачання та теплопостачання, є гаряча вода.

Внаслідок обстрілів 25-26 лютого поранено понад 70 українських військових, багато загиблих, інформація уточнюється[15]. Чотирьох постраждалих з Охтирської центральної лікарні транспортували до районної лікарні Котельви на Полтавщині.

26 лютого в боях за Охтирку загинула Інна Дерусова — сержант 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського Збройних сил України. З 24 лютого 2022 року вона врятувала понад 10 військовослужбовців, ризикуючи власним життям[16]. Інна Дерусова стала першою жінкою — Героєм України, якій це звання було присвоєно посмертно[17].

27 лютого[ред. | ред. код]

27 лютого на околицях Охтирки і прилягаючих населених пунктів відбуваються бойові зіткнення між окупантами і захисниками України.

В напрямку дороги на Велику Писарівку, де постійно спостерігалося переміщення російських військ, українська артилерія продовжувала наносити ракетно-артилеріські удари.

Постійно чутно артилерійську канонаду і залпи реактивних систем.

Близько 11 години в Охтирському районі, між селами Чупахівка і Довжик, російські війська розстріляли автобус з цивільними, швидку допомогу до постраждалих не допустили. Місцевість було заміновано, тому сімейним лікарям довелося пішки добиратися до місця події, щоб надати медичну допомогу постраждалим[18].

З'явилася інформація про знищення українською артилерією колони російської техніки біля Тростянецької шоколадної фабрики «Україна» «Крафт Фудз Україна», яка рухалася в обхід зруйнованого мосту в селі Климентове.

В той день голова Тростянецької міської ради Юрій Бова повідомив, що українські війська знищили російські танки, які намагалися захопити місто Тростянець. Бова підписав фото з розбитою російською технікою так: «Росіяни, ласкаво просимо до пекла! Ідіть ви на …, а не Україну вам! Тростянець та вся Україна! Ми переможемо!».

В Охтирці комунальники протягом дня відновлювали постачання тепла. Також по провулку Шкільному та по вулиці 8 Березня було відновлено електропостачання, — прокоментував ситуацію з перебоями електропостачання через бойові дії Олексій Кисіль, директор філії «Охтирський РЕМ» «АТ Сумиобленерго».

За інформацією начальника управління капітального будівництва Охтирської міськради Сергія Бондаренка після обстрілу 26 лютого були пошкоджені мережі по вулицях Армійській та Київській: газ, вода, тепло. Понад 100 осель приватного сектору без газу. В одній воронці перебитий водогон і газопровід. Мережі перекриті, але вода заповнила газові труби на одній із ділянок[19].

28 лютого[ред. | ред. код]

З ранку 28 лютого в Охтирці відносно спокійно, запрацював продуктовий ринок і окремі продуктові магазини.

Цього дня міський голова Павло Кузьменко звернувся до мешканців міста і попередив, що всі городяни обов'язково повинні мати з собою документи, в місті вводиться комендантська година. Також він наголосив, що в Охтирці є росіяни-мародери і попрохав мешканців громади повідомляти про акти мародерства. Місто буде патрулювати тероборона. «За мародерство — розстріл на місці». Також він звернувся до підприємців з вимогою не піднімати ціни на продукти харчування і наголосив, що це буде прирівняно до мародерства. Павло Кузьменко сказав, що будь-які особи в стані алкогольного сп'яніння, які переміщаються по Охтирці, будуть сприйняті як вороги[20].

27-28 лютого спостерігався інтенсивний рух російських колон за маршрутом Тростянець — Чупахівка — Комиші — Веприк і далі в напрямку Гадяча.

Близько 11 години, під Охтиркою російські окупанти розстріляли цивільних людей, що їхали в автомобілі ВАЗ-21099, забрали машину і поїхали в сторону Чупахівки. Кількість загиблих невідома. Попередньо це може бути чотири людини, одну взяли в полон, — повідомили в 93-й бригаді[21].

Близько 12:30 російські війська завдали удару по дільниці нафтоналиву НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», почалася пожежа[22]. Протягом дня окупантами також було завдано удару в районі залізничного вокзалу, постраждав приватний сектор.

В Охтирці 28 лютого продовжували розбирати завали, які залишилися після бомбардувань військової частини 26 лютого. Під час проведення робіт, які тривали до обстрілу міста, з-під завалів дістали тіла 7-ми людей[23][24].

Протягом доби українська артилерія наносила удари по колонам російських військ, які пересувалися в районі Охтирки в напрямку Гадяча. За оперативними даними, в результаті розтягнутості комунікацій російські війська зіткнулися з гострою проблемою постачання. Через відсутність палива та поломок окупанти вимушені були кинути танки і іншу військову техніку. В районі Чупахівки було покинуто чотири танки Т-80, стільки ж в Комишах, ще один танк в Мартинівці. Почали спостерігатися випадки мародерства.

Березень[ред. | ред. код]

1 березня[ред. | ред. код]

В ніч на 1 березня російські окупанти завдали удару по промисловій зоні в районі Охтирської ТЕЦ. Вранці там почалися ремонтні роботи.

Продовжуються бої навколо Охтирки, постійно чутно канонаду.

За повідомленням Охтирської міської ради, станом на ранок 1 березня в місті 27 загиблих військових і 13 цивільних, дані уточнюються[24].

1 березня в боях під Охтиркою загинув військовий з Полтавщини Андрій Цебро[25].

В результаті інтенсивних ракетно-артилерійських ударів, які наносили українські війська протягом 25-28 лютого по скупченням і колонам російських військ біля Тростянця, Чупахівки, Комишів, Грінченкового, загарбники понесли втрати в живій силі та техніці. Деморалізовані підрозділи російських військ почали відходити від Гадяча в зворотному напрямку. В районі Чупахівка-Грінченкове в результаті обстрілів загарбники були вимушені кидати техніку, відбирати автомобільний транспорт у місцевого населення і тікати.

В селі Комиші місцевим жителям було взято в полон 4 російських військових, які заблукали, серед яких був сержант Вадим Шишимарін[26].

В районі села Грунь сили місцевої територіальної оборони в результаті перестрілки знешкодили та взяли в полон диверсійно-розвідувальну групу головного розвідувального управління Генерального Штабу російської федерації. Група з 7 чоловік входила до складу 423-го мотострілецького полку (військова частина № 91701) з міста Наро-Фомінськ. Полонені стверджують що їхали на Сумщину для навчань[27].

Артилерія Збройних сил України продовжувала наносити ракетно-артилерійські удари по загарбникам.

2 березня[ред. | ред. код]

З ранку 2 березня в Охтирці було спокійно. Тростянець і Боромля повністю окупувані російськими військами. В Торостянці та його передмістях спостерігалося інтенсивний рух російських військ та техніки.

Протягом дня Українські війська наносили точкові удари по скупченням російських в Тростянці та околицях. Працювали українські безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2.

3 березня[ред. | ред. код]

Охтирська ТЕЦ після авіаудару 3 березня 2022 року.

Близько 16:30 місто зазнало авіаудару російською авіацією. В результаті бомбардування було зруйновано один з корпусів Охтирської ТЕЦ[28], значно пошкоджено залізничний вокзал міста і сильно постраждав житловий сектор[29].

Через руйнування ТЕЦ у місті перестало працювати центральне опалення, в багатьох районах міста зникло електропостачання[30][31].

Того ж вечора рятувальники знайшли під руїнами ТЕЦ тіла трьох загиблих. Ще одну жінку дістали з-під завалів живою та передали медикам[32]. Пізніше стало відомо, що загинули 5 працівників станції[33][34]. Фахівці управління Держпраці у Сумській області розслідують груповий нещасний випадок, який стався в результаті авіаційного удару військовими РФ по Охтирській ТЕЦ[35].

3 березня 2022 року у лікарні Полтави від важкого осколкового поранення помер український художник Олександр Тарасенко, який приймав участь в обороні Охтирки[36].

Того ж дня, в результаті обстрілу з боку росії було зруйновано агропідприємство «Україна», що у селі Попівка Охтирського району[37].

4 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 3 на 4 березня в місті було відносно спокійно.

Через значне руйнування Охтирської ТЕЦ почалися перемовини громадами міста, аби мешканці приватного сектору допомогли охтирчанам, які проживають у багатоквартирних будинках, і розселили їх у себе[38].

Протягом дня в Охтирській ТЕЦ розбирали завали, проводились відновлювальні роботи. Частина міста і надалі залишається без електроенергії. За словами голови Сумської областної державної адміністрації Дмитра Живицького, ситуація ускладнюється не тільки тим, що було потрапляння бомби в саму ТЕЦ, а й тим що зруйновані опори і лінії електропередач як високовольтні, так і лінії електропередач Обленерго. Відновлення електропостачання потребує значного часу і матеріально-технічних зусиль[39].

Згідно списку, оприлюдненого 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів, потрапила і Охтирка. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. У Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка[38].

В місті організовано евакуацію громадян.

Українська артилерія продовжувала наносити ракетно-артилерійські удари по російським військам в районі Тростянця.

5 березня[ред. | ред. код]

5 березня російська авіація знову бомбардувала місто. Протягом 17:00-18:00 місто зазнало двох авіаударів, одним з яких знищено будівельну базу по вулиці Горбушка. Літак летів з писарівського напрямку в сторону центра міста. В районі будівельної бази він скинув 5 авіабомб. Осколками усіяна вся територія бази, навколо пробиті всі стіни, зірвано всі дахи. Одна із вирв від російської авіабомби має більше ніж 4 метри в глибину і 15 метрів в діаметрі. За інформацією керівника будівельної бази пана Володимира: «Була будівельна база, яку ми будували 20-30 років зі своїми братами-компаньйонами, стягувалися до купи. За що нам таке „щастя“ привалило і нашим сусідам, — поки не зрозуміло. Тут не було ні військової техніки, тут не було ні військових. На території бази перебував один цивільний чоловік, який здійснював охорону об'єкта і були люди які, слава Богу, сиділи в підвальному приміщенні і залишилися, завдяки цьому живі і здорові, їх відкопали — перелякані, але живі»[40].

Також знищено продуктову базу і автостоянку. Сильно постраждав житловий сектор. В результаті бомбардування 5 березня двоє людей загинули, ще четверо травмовані[41].

У проміжках між обстрілами міста рятувальники ДСНС спільно з місцевими жителями та працівниками місцевого підприємства продовжували розбирати завали Охтирської ТЕЦ.

5 березня під час проведення аварійно-рятувальних робіт на Охтирській ТЕЦ отримав поранення водій місцевої пожежно-рятувальної частини ДСНС, а в районі продуктової бази отримав поранення начальник караулу пожежно-рятувальної частини ДСНС. Також пошкоджено пожежний автомобіль[42][43].

В другій половині дня було нанесено авіаудар по селу Пологи від якого постраждала агрофірма «ВІК АГРО 2019». Від удару п`ятьма ракетами були зруйновані зерносховища, понівечено техніку. Через відсутність піноутворювача зерносховище горіло більше місяця[44].

Вдень 5 березня для бійців тероборони в Охтирку передали ліки з Любліна та Вроцлава. До збору коштів долучилися українці, які живуть у Польщі[45].

На вечір 5 березня стало відомо про захоплення російськими військовими в полон цивільних громадян, які рухались автівками за межами міст. Голова областної державної адміністрації Дмитро Живицький повідомив, що безпечно виїхати із Охтирки, а також Сум, Тростянця та Лебедина наразі неможливо, бо «російські військові грабують і подекуди розстрілюють машини українських мирних людей»[42].

За процесуального керівництва Охтирської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 Кримінального Кодексу України) через авіаудари в Охтирці[46].

6 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 5 на 6 березня російські війська з центру Тростянця, де посеред житлових будівель розміщувалася російська артилерія, вели обстріли Охтирки[47].

6 березня в місті проводилися відновлювальні роботи, працювали комунальні служби.

Через артобстріли та авіаудари російських військ станом на 6 березня без газу залишалися понад 260 абонентів у Охтирці. Також багато домівок охтирчан без електропостачання[42].

За межами міста відбувалися бойові зіткнення з ворогом. Українські війська наносили удари по колонам і скупченням російських військ.

7 березня[ред. | ред. код]

Зранку та в день 7 березня в місті було відносно спокійно, продовжувалися відновлювальні роботи. Бойові сутички відбувалися за межами міста, постійно чутно канонаду.

Місто тримає оборону, проводиться евакуація місцевого населення.

8 березня[ред. | ред. код]

Будівля Охтирської міської ради після авіаудару в ніч з 7 на 8 березня 2022 року

В ніч з 7 на 8 березня Охтирка у результаті двох авіанальотів зазнала декілька потужних авіаударів по центру міста, знову було нанесено авіаудар по Охтирській ТЕЦ.

За словами міського голови Павла Кузьменка бомбардування були тяжкими, з використанням бомб, які залишають у землі вирви діаметром 20 метрів і більше. Сильно пошкоджено адміністративний центр міста: зруйнувано будівлю міської ради, центральний універмаг та інші громадські споруди. В житловому масиві «Дачний» від бомбардування значно пошкоджено супермаркет «Провінція». Сильно постраждав житловий сектор. Пошкоджено багато комунікацій міста: електромережі, каналізація, повністю зруйнований водогін. Серед жителів Охтирки є загиблі і поранені, декілька людей пропало безвісті[48][49].

Після нічних авіаударів в місті проводилися відновлювальні роботи. Продовжується евакуація місцевого населення.

За словами голови Сумської обласної державної адміністрації Дмитра Живицького, на сьогодні Тростянець — єдине окуповане містом на Сумщині. Радник голови Офісу президента України Олексій Арестович повідомив, що Охтирка «героїчно тримається» і завдає ворогові шкоди, не даючи наблизитися.

9 березня[ред. | ред. код]

В ніч на 9 березня, об 01:40, російська авіація бомбила Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта». В результаті бомбардування постраждав товарно-сировинний парк заводу, загиблих та поранених немає. Тієї ж ночі, близько 03:00, двічі нанесено бомбового удару по Охтирці.

Протягом дня проводилися відновлювальні роботи та евакуація місцевого населення. Місто продовжує чинити опір і тримає оборону.

10 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 9 на 10 березня близько 00:20 російська авіація знову бомбила Качанівський ГПЗ. В результаті двох бомбардувань повністю знищено товарно-сировинний парк.

В районі продовжувалися бойові дії, було постійно чутно канонаду.

Російською авіацією було завдано авіаудару по селу Солдатське Охтирського району, що за 30 кілометрів від кордону з росією. Від авіаудару постраждав приватний сектор та повністю зруйновано місцеве сільгосппідприємство[50].

11 березня[ред. | ред. код]

Станом на 11 березня 2022 року в Охтирці було відсутнє газопостачання у понад 300 домогосподарств[51].

Місто продовжує тримати оборону.

12 березня[ред. | ред. код]

12 березня на Сумщині працювали «зелені коридори», визначені для евакуації населення. З Охтирки можна виїхати в напрямку Полтави через Котельву або Зіньків. Але в Охтирці цього дня евакуація не проводиться, там триває артобстріл. Про це у своєму Telegram повідомив голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький. «Там сьогодні евакуація не проводиться. Зелені коридори не було підтверджено. В Охтирці триває артобстріл», — заявив він.

12 березня близько 19:00 російська авіація нанесла три авіаудари по селу Оленинському Охтирського району: випустила дві ракети і скинула одну бомбу на територію сільгосппідприємства. На щастя, минулося без жертв.

За інформацією очевидця, працівника місцевого приватного сільгоспрідпоиємства: «Спочатку був удар невеликий. А другий раз удар був дуже потужний, аж хати затрусилися всі навколо і воронка дуже глибока. Я як прийшов зранку, то воронка була десь 5х5 метрів і глибиною метра 3-4. Якби я заліз у неї, то мене б не видно було. Всі ангари розбиті, техніка розкурочена, КамАЗ понівечено, скло майже в усій техніці розбито. Сушки підірвали. Італійська сушка хороша була, ми її тільки 2 роки тому купили». Внаслідок вибухів знищено склади з посівними матеріалами і мінеральними добривами, також пошкоджено 7 приватних будинків, що стояли поруч[52][53].

13 березня[ред. | ред. код]

Опівдні 13 березня внаслідок російського обстрілу в Охтирці по вулиці Київська № 2, горіла автозаправка BVS № 22. За інформацією ДСНС України травмованих та постраждалих не було.

Станом на 13 березня у 22 500 абонентів на Сумщині відсутнє електропостачання. За інформацією обласної військової адміністрації, пошкодження внаслідок обстрілів були в в Охтирці, Тростянці, Лебедині та Сумах. В Охтирці місцева ТЕЦ та електропідстанція були зруйновані, теплопостачання в місті відсутнє. Водопостачання, водовідведення працює з перебоями[54].

14 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 13 на 14 березня російська авіація знову бомбардувала Охтирку. Постраждав житловий сектор на околицях міста, є загиблі.

Як повідомив міський голова Павло Кузьменко: «У місті Охтирка сьогодні вночі було авіабомбардування, метою якого були житлові будинки приватного сектора, де загинули щонайменше троє цивільних людей. Інших ще не знайшли».

Місто Тростянець залишалося окупованим російськими військами, які продовжували використовувати розміщену в житлових кварталах цього міста артилерію для обстрілу Охтирки та інших міст та сел навколо.

Місто Охтирка продовжує чинити опір російським окупантам.

15 березня[ред. | ред. код]

В окупованому Тростянці 15 березня роздавали гуманітарну допомогу. Отримували її в найближчому до виїзду в обласний центр виселку Гай. Про це повідомили у Сумській військовій адміністрації. Також в місті випікали хліб в «Тростинці», там же для немовлят видавали сухе молоко за свідоцтвом про народження дитини[55].

15 березня на Сумщині працювали «гуманітарні коридори» за п'ятьма маршрутами, в тому числі із Тростянця. Кінцевий пункт призначення — Лубни на Полтавщині.

16 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 15 на 16 березня, в Тростянці бійці бригади «Холодний Яр» ювелірно знищити гаубичний дивізіон окупантів 2С19 «Мста-С» який було розміщено на привокзальній площіі міста. Ворожу артилерію вдалося знищити не завдавши серйозних руйнувань цивільній інфраструктурі.

16 березня в районі Охтирки точилися серйозні бої, відразу з декількох позицій російські окупанти відступили.

Також помітні втрати ворог поніс в районі Тростянця. Вночі збройні сили вибивали загарбників з їх артилерійських позицій під Тростянцем, українська артилерія завдала значної шкоди командним пунктам і базам забезпечення противника.

В Боромлі українській армії вдалося знищити кілька САУ і ЗРК «БУК», також завдано удару по великому складу з боєприпасами.

Кілька годин поспіль тривав бій ще в одному напрямку, за прикордонне селище Велика Писарівка[56].

17 березня[ред. | ред. код]

17 березня місто успішно продовжує тримати оборону, постійно чути артилерійську канонаду.

Надвечір поблизу Тростянця українські війська знищили колону російської техніки.

18 березня[ред. | ред. код]

На Сумщині 18 березня з 9 години ранку працювали гуманітарні коридори. Виїхати можна було з Великої Писарівки, Тростянця, Краснопілля, Суми, Лебединської та Конотопської громад[57]. Зокрема, колона з Великої Писарівки на особистому транспорті та автобусах рухалась через Охтирку і далі на Хухру, Котельву та Полтаву[58][59].

Вдень 18 березня російські війська обстрілювали помешкання мирних жителів Великої Писарівки та Охтирського району. Унаслідок ворожих влучаннь загорівся житловий будинок. Працівникам ДСНС вдалося загасили пожежу та врятувати життя людей.

Близько 16:20 неподалік Тростянця сили оборони України вкотре знищили колону ворожої техніки[60].

19 березня[ред. | ред. код]

Станом на 19 березня без світла на Сумщині з 17 березня, за інформацією Сумської ОВА, залишалися 28 300 абонентів. Зокрема, в Охтирці були зруйновані ТЕЦ та електропідстанція, тому теплоносій по місту відсутній. Водопостачання, водовідведення та електропостачання подається з перебоями[61].

За інформацією Генерального штабу Збройних сил України станом на 12 годину 19 березня підрозділи зі складу 1-ї танкової армії росії не вели активних наступальних дій у напрямку на Суми та Охтирку. Вони зосереджували зусилля на блокуванні міста Суми. Також намагалися здійснити підготовку до наступальних дій у напрямку на населені пункти Тростянець, Охтирка, Полтава, частиною сил — на Прилуки та Київ. Силами окремих підрозділів Центрального військового округу ворог намагався діяти в районі Недригайлова та Ромнів[57].

Вдень 19 березня росіяни знову завдали удару по селу Оленинське Охтирського району. Як з'ясували пізніше, це була російська ракета, яка вибухнула за селом[62].

20 березня[ред. | ред. код]

20 березня продовжувалися активні бойові дії в Охтирському районі.

В другій половині дня, близько 15:20, російські війська нанесли авіаудар по селу Комиші Охтирського району. Жертв і руйнувань не було.

21 березня[ред. | ред. код]

21 березня біля Охтирки і в напрямку Тростянця ведуться інтенсивні бойові дії. Почалася операція по звільненню Тростянця. Чути потужну канонаду.

Комунальники з допомогою місцевих мешканців 21 березня почали прибирати місто від наслідків чисельних авіабомбардувань російськими літаками. Начальник інспекції з благоустрою Охтирської міської ради Руслан Педько розповів, що підприємство забезпечувало містян матеріалами для закривання вікон з вибитим склом. «Місто потроху оживає. Люди починають повертатися, наводити порядки. Місцеві мешканці самі підходять, питають, чим можуть допомогти. Багато підприємців допомагають матеріалами. Місто об'єдналося», — розповів Руслан Педько. 21 березня на зруйнованій російськими літаками міськраді знову замайорів український прапор[63].

22 березня[ред. | ред. код]

22 березня в районі продовжуються бойові дії. В районі Тростянця чути потужну канонаду.

З'явилася попередня інформація Генерального штабу Збройних сил України, що 21 березня в ході активізації бойових дій в Охтирському районі близько 300 російських окупантів відмовилося виконувати наказ щодо ведення бойових дій і на 70 одиницях техніки відступили[64][65].

22 березня з'явилася інформація про те, що голова Охтирської районної ради,  Сергій Кірічко був звільнений з російського полону. Інформацію про це підтвердили в Сумській обласній державній адміністрації. Чоловіка взяли в полон в Боромлі[66].

23 березня[ред. | ред. код]

23 березня в Охтирці спокійно, проводяться відновлювальні роботи. Працюють комунальні служби та деякі магазини.

В районі Тростянця ведуться бойові дії, працює артилерія.

24 березня[ред. | ред. код]

24 березня 2022 року з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, Указом Президента України № 164/2022 місту Охтирка було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»[67], а міського голову Охтирки Павлова Кузьменка нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня[68].

24 березня близько 00:28 російська авіація, застосовуючи заборонені засоби ведення війни, провели потужне авіаційне бомбардування найбільш густонаселеного житлового масиву Охтирку, району «Дачний».

В результаті бомбардування було зруйновано та пошкоджено не менше 15 житлових багатоповерхових та приватних будинків, об'єкти цивільної інфраструктури, лінії електромереж. За інформацією ДСНС України в Охтирці з-під завалів пошкоджених житлових будинків рятувальники змогли вивільнити постраждалу жінку, також дістали тіло загиблої людини. За попередніми даними згинув один цивільний чоловік[69].

В інших населених пунктах Охтирщини, по яких ворог наносив авіаційні удари, рятувальники вивільнили з-під завалів 4 постраждалих людей. Триває гасіння пожеж у житлових будинках.

За процесуального керівництва Охтирської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

25 березня[ред. | ред. код]

25 березня вдень російська авіація знову бомбардувала Охтирку. Втрати уточнюються.

«На жаль, Охтирка терпить дуже серйозні втрати», — повідомив голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький.

Наслідки ворожих обстрілів міста від початку війни показав радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко у Telegram. «Місто-герой Охтирка вистояло у битві з орками і обломило багато тактичних планів окупантів у просуванні на Київ», — написав він.

В районі Тростянця продовжуються бойові дії, чути потужну канонаду.

Місто Охтирка тримає оборону і продовжує чинити опір російським окупантам.

26 березня[ред. | ред. код]

26 березня після тривалих боїв силами 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний яр» за допомогою територіальної оборони і місцевих партизанів від російських загарбників звільнено місто Тростянець[70]. Про це повідомив голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький. Він заявив: «Нарешті Тростянець звільнено від орків! Дякую Збройним Силам України та всім причетним!».

Того ж дня українськими військами було звільнено село Боромля[71].

27 березня[ред. | ред. код]

В ніч з 26 на 27 березня в Охтирці і на всій Сумщині вперше було тихо від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Про це повідомив голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький. «Єдина новина: перевели годинники на літній час», — додав він[72].

27 березня закінчилася активна фаза боїв за Охтирку. Продовжуються обстріли прикордонних населених пунктів і бойові дії по звільненню Охтирщини від загарбників.

30 березня[ред. | ред. код]

В Охтирці, яку місяць обстрілювали і бомбардували російські війська, почали ремонтувати пошкоджені будинки. Працюють волонтери та комунальні служби. Аби допомогти мешканцям, міська рада надає плівку та рейки безкоштовно. Також для допомоги мешканцям створена ремонтна бригада, в якій працює 18 робітників[73].

Квітень[ред. | ред. код]

Прикордонні громади Охтирщини постійно зазнають обстрілів з боку росії.

1 квітня — 2 квітня[ред. | ред. код]

В громадах Сумської області, зокрема в містах Охтирка, Тростянець, а також в інших населених пунктах Охтирського району, які були в зоні бойових дій, розпочато розмінування територій.

3 квітня[ред. | ред. код]

Роменські спеціалісти Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України продовжили розмінування територій на Сумщині. Зокрема, працювали в Охтирці та Тростянці.

3 квітня в житловому секторі Тростянця піротехніки знайшли протипіхотні міни, розтяжки та снаряди від реактивних систем залпового вогню, які залишилися після окупації міста. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Сумській області[74].

В Охтирці і Тростянці проводяться роботи по відновленню зв'язку. В Тростянці зв'язок був відсутній майже від початку російської окупації. Для відновлення зв'язку в Тростянці працюють фахівці з інших міст, зокрема з Харкова[75].

7 квітня[ред. | ред. код]

7 квітня під час робочого виїзду з ремонту пошкодженої лінії електропередач підірвалися на протитанковій міні електромонтери Тростянецької експлуатаційної бригади АТ «Сумиобленерго». Один електромонтер загинув, двоє отримали тяжкі поранення[76].

За інформацією ДСНС України, 7 квітня роменські піротехніки міжрегіонального центру швидкого реагування знешкодили 139 одиниць вибухонебезпечних предметів. Їх виявили у Конотопському, Сумському, Охтирському районах. Зокрема і в Тростянці[77].

9 квітня[ред. | ред. код]

За повідомленням прокуратури Сумської області, Охтирська окружна прокуратура розпочала кримінальні провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни. Досудове розслідування розпочали через катування російськими окупантами мирних жителів на Сумщині[78].

9 березня в Тростянці працівник підприємства ТОВ «Кононівський елеватор» підірвався на розтяжці. Чоловік отримав осколкові поранення. Розтяжку на території підприємства залишили російські військові під час окупації Тростянця[77].

14 квітня[ред. | ред. код]

14 квітня російські війська з важкої артилерії обстріляли прикордонні населені пункти Охтирського району, постраждав приватний сектор Великої Писарівки та села Попівка. Загиблих і поранених немає[79].

За даним фактом Охтирська окружна прокуратура почала кримінальне провадження через порушення законів та звичаїв війни росією на території України[80].

16 квітня[ред. | ред. код]

16 квітня в Охтирці прощалися з 26 військовими, які загинули 28 лютого. Через авіанальоти та обстріли в місті загинуло більше сотні охтирчан: як військових, так і цивільних.

До тіл і решток загиблих довгий час важко було дістатися через суцільні завали. Спочатку дістали і поховали дев'ятеро бійців місцевої військової частини, що обороняла місто. Згодом — те, що лишилося ще від 26-ти людей. Для ідентифікації загиблих було взято зразки ДНК.

Урочисту панахиду за загиблими на Центральному кладовищі Охтирки відслужили священники п'яти православних храмів міста. Останню шану побратимам бійці віддали, за традицією, воєнним салютом. До встановлення імені кожного загиблого всіх поховали як невпізнаних солдатів на місці майбутньої Алеї Слави перед цвинтарем.

«На сьогодні ми поховали 26 чоловік, 26 героїв, тих, яких знайшли під завалами. На жаль, ми знаємо їхні імена, але не знаємо, кожен із них в якій могилі. Далі потрібно дбати про те, щоб цей злочин ніколи не був забутий. Щоб за цей злочин кожен злочинець, кожне його покоління відповідало. Відповідало і розуміло, що Москва — це столиця вбивць», — сказав Павло Кузьменко, міський голова Охтирки[81].

Травень[ред. | ред. код]

Продовжуються обстріли прикордонних громад Охтирщини з боку росії. В районі працюють вибухотехніки та сапери. Проводяться заходи щодо посилення оборони міста та району.

17 травня[ред. | ред. код]

17 травня, близько 04:30 Охтирка знову зазнала ракетного обстрілу. Російські війська завдали п'ять ракетних ударів по місту: постраждав центр міста, приватний сектор по вулиці Київській та Армійській, багатоповерхівки в житловому масиві «Дачний», пошкоджено дитячий садок «Казка». Серед цивільних, щонайменше п'ятеро поранених[82][83].

Червень[ред. | ред. код]

З боку росії продовжуються обстріли населених пунктів Охтирщини. В районі постійно працюють вибухотехніки та сапери. Проводяться інженерні заходи щодо вдосконалення і посилення оборони міста та району.

23 червня[ред. | ред. код]

Ввечері 23 червня, поблизу Охтирки, під час патрулювання території, підірвалася на міні автівка поліцейських, двоє співробітників поліції було поранено. Під час роботи на місці події вибухотехніків та слідчих, пролунав другий вибух. Внаслідок цього поранені ще п'ятеро. Одна людина загинула на місці [84] [85].

29 червня[ред. | ред. код]

29 липня, у Великописарівській громаді Охтирського району на мінах підірвалися комбайн і машини з мирними мешканцями: одна людина загинула, четверо отримали поранення. У першому випадку здетонували 11 мін, коли на них наїхала вантажівка. Водій загинув на місці. Травмовані двоє людей: пасажирка і водій легкової автівки, що їхала зустрічною смугою дороги під час вибуху. У другому випадку на міні підірвався комбайн який працював в полі. Двоє аграріїв травмовані, техніка розбита[86].

Серпень[ред. | ред. код]

Продовжуються обстріри населених пунктів Охтирщини. В районі працюють вибухотехніки та сапери. Проводяться посилені інженерні заходи щодо вдосконалення оборони міста та району.

Воєнні злочини російських військ[ред. | ред. код]

25 лютого російські окупанти нанесли удар реактивною системою залпового вогню «Ураган» по житловому масиву «Дачний» в районі дитячого садочка «Сонечко», в результаті чого загинули діти. Удар нанесено ракетами з касетною головною частиною, по цивільним об'єктам і цивільній інфраструктурі. На думку Amnesty International, цей випадок із застосуванням касетних боєприпасів є воєнним злочином[87].

26 лютого російські війська нанесли ракетний удар по території 91-го інженерного полку[17], в результаті якого постраждав житловий масив «Дачний» та прилеглий приватний сектор[10]. За попередніми даними удар нанесено із застосуванням вакуумного боєприпасу.

28 лютого посол України в США Оксана Маркарова заявила, що російські війська застосували в Охтирці вакуумну бомбу[88][89][90]. Згідно доповіді Human Rights Watch від 1 лютого 2000 року росія використовувала вакуумні боєприпаси під час Другої російської-чеченської війни і хоча такі боєприпаси не заборонені міжнародним гуманітарним правом, їх широка зона ураження означає, що війська не повинні застосовувати таку зброю поблизу чи в населених пунктах[91]. Маркарова заявила, що застосування вакуумної бомби є порушенням Женевських конвенцій, а Президент України Володимир Зеленський заявив, що це була цілеспрямована атака на житлові райони[92].

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила, що бачила це повідомлення, але не має підтвердження того, що росія використала таку зброю. На брифінгу для преси вона повідомила: «Ми бачили ці звіти. Якщо це правда, то це потенційно військовий злочин»[93][94].

1 березня, в селі Комиші Охтирського району, з групою інших російських військових було затримано командира відділення російської армії Вадима Шишимаріна. Український суд пред'явив російському загарбнику звинувачення за статтею «Порушення законів та звичаїв війни». 28 лютого у селищі міського типу Чупахівка Охтирського району Шишимарін безпідставно застрелив цивільного і неозброєного літнього чоловіка, який їхав узбіччям дороги велосипедом.

Вадим Шишимарін перший російський військовий засуджений за військові злочини в Україні[95]. 23 травня 2022 року Шишимарін Вадим Євгенович засуджений в Україні до довічного ув'язнення.

Пошкодження пам'ятників архітектури[ред. | ред. код]

Охтирський міський краєзнавчий музей після авіаудару в ніч з 7 на 8 березня 2022 року
Районний будинок культури (Народний дім) після авіаудару в ніч з 7 на 8 березня 2022 року

Під час боїв за Охтирку російські окупанти повністю знищили пам'ямятник архітектури ХІХ століття, старовинну будівлю Охтирської залізничної станції яку відкрили ще у 1895 році. Також суттєво постраждали будівлі Охтирського міського краєзнавчого музею та Районного будинку культури (Народний дім) — архітектурні пам'ятки початку XX століття.

3 березня, близько 16:30 під час авіаудару російської авіації від прямого влучання було повністю знищено будівлю залізничного вокзалу.

В ніч з 7 на 8 березня 2022 року внаслідок авіаційного бомбардування центральної частини міста було понівечено стіни, зруйновано дах та вибито вікна краєзнавчого музею[96][97] та Районного будинку культури[98][99].

Втрати Охтирської територіальної оборони[ред. | ред. код]

Станом на 31 березня 2022 року в боях за Охтирку загинуло 11 бійців місцевої територіальної оборони: капітан Володимир Лисенко, сержант Олександр Конвісар, солдат Іван Макайда, сержант Олександр Ляшенко, сержант Олег Бабич, рядовий Олег Сторожніченко, солдат Володимир Шевельов, старший солдат Тимофій Ярмак, сержант Микола Курочка, старшина Анатолій Свиридюк, солдат Олексій Гуртовий[100].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Такарєва, Євгенія (13 квітня 2022). На Сумщині під час обстрілів Охтирки загинули одна дитина і 30 цивільних. Новини.live (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 
  2. Євгенія Токарєва, Суспільне (13 квітня 2022). На Сумщині під час обстрілів Охтирки загинули одна дитина і 30 цивільних. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 7 червня 2022. 
  3. Путін атакував Україну: всі подробиці про нове російське вторгнення. Новини.live (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  4. а б в г Оборона Охтирки: розповідь українського офіцера — учасника боїв. Арміяinform (укр.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  5. В Охтирці тривають бої, російські війська контролюють частину траси М02 та зайшли до Сум - голова ОДА. Інтерфакс-Україна (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  6. Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень перший. Онлайн. Суспільне. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  8. Скрипняк, Анна (25 лютого 2022). На Сумщині ЗСУ зруйнували міст через Ворсклу, щоб завадити пересуванню російських військ. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  9. Ставська, Яна (26 лютого 2022). В Охтирці пролунали вибухи: ворогом знищена військова частина. УНІАН. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  10. а б В Охтирці після ворожого обстрілу багато жертв, тіла витягають з-під завалів. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  11. Ситуація на Сумщині: ворог обстрілює житлові квартали в Охтирці, зафіксовано три ракетні удари по військові частині. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  12. 2 Danish Journalists Shot In Ukraine: 'We Are Lucky To Be Alive'. HuffPost (англ.). 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  13. WhoWhatWhy Staff (27 лютого 2022). Journalists Contributing to WhoWhatWhy Shot in Ukraine. WhoWhatWhy (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  14. Христенко, Лілія (28 лютого 2022). Поранених в Охтирці на Сумщині іноземних журналістів госпіталізували в Полтавську лікарню. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  15. В Охтирці ворог із градів обстріляв військову частину, загинули понад 70 осіб — голова ВЦА. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  16. Вперше звання Героя України посмертно присвоєно жінці. Факти (укр.). 13 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  17. а б Ще потрібно боротись і завдати ворогу максимальної шкоди на всіх напрямках оборони — звернення Президента України [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 13 березня.
  18. Скрипняк, Анна (27 лютого 2022). Російські військові розстріляли автобус з цивільними на Сумщині. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  19. Міхєєв, Андрій (27 лютого 2022). В Охтирці 100 осель без газу та перебої з електропостачанням. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  20. Орлова, Віолетта (28 лютого 2022). Мер Охтирки розповів про ситуацію в місті і наказав розстрілювати мародерів. УНІАН. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  21. Христенко, Лілія (28 лютого 2022). Під Охтиркою на Сумщині війська РФ розстріляли цивільних, одну людину взяли в полон. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  22. В Охтирці через підрив нафтобази почалася пожежа. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  23. Марковська, Юлія (28 лютого 2022). В Охтирці почали розбирати завали у військовій частині. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  24. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. 
  25. "Пішов на завдання, а ввечері мені сказали, що дитини не стало" — мама загиблого в бою за Охтирку. Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022. 
  27. Члек, Крістіна (1 березня 2022). "Що ти скажеш українському народу?". У селі Грунь затримали військових РФ. Суспільне. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  28. Що відбувається у Сумах зараз. Ситуація в місті 4 березня: онлайн. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  29. Російська авіація розбомбила ТЕЦ та залізничний вокзал в Охтирці. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  30. Ситуація в Сумах прямо зараз: що відбувається у місті. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  31. В Охтирці в результаті авіабомбардування зруйновано ТЕЦ та ЖД вокзал. Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  32. У ДСНС назвали кількість загиблих через авіудар по Охтирській ТЕЦ (фото). Фокус. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  33. "Вискочив на танк. Він розвернувся дулом на мене і бахнув!" - як оживає розбомблена Охтирка, яка першою зустріла російських окупантів. Gazeta.ua. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  34. В Охтирці загинуло п’ятеро працівників ТЕЦ внаслідок бомбардування армією РФ. Соціальне Телебачення Сумщини. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  35. Христенко, Лілія (25 травня 2022). На Сумщині розслідують загибель та травмування людей внаслідок авіаудару по Охтирській ТЕЦ. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 20 липня 2022. 
  36. Правденко, Ольга (4 березня 2022). Через отримані в бою поранення помер викладач з Полтави, художник Олександр Тарасенко. kolo.news (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  37. 16 прямих влучань. У якому стані та як працює розбомблена агрофірма у Попівці на Сумщині?. Суспільне Новини. 4 травня 2022. Процитовано 20 червня 2022. 
  38. а б Без електрики Лебедин та частково Охтирка. В Сумах триває відновлення електропостачання. Суспільне. Новини (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  39. Охтирка після обстрілу ТЕЦ — ФОТОРЕПОРТАЖ. Суспільне. Новини (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  40. Стрельцов, Ігор (13 квітня 2022). Відкрито майже 300 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів військових РФ. Суспільне. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  41. В Охтирці російські авіаудари зруйнували будівельну та нафтоналивну бази. Суспільне. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  42. а б в Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень другий. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 9 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  43. Стрельцов, Ігор (27 лютого 2022). У Сумах обстріляли цивільне авто з дорослими та дітьми — загинула жінка. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  44. Ігор Стрельцов, Євгенія Токарєва, Суспільне (20 квітня 2022). Зруйновані зерносховища і понівічена техніка - результат обстрілу росіянами с. Пологи на Сумщині. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 10 червня 2022. 
  45. Військовим тероборони в Охтирці передали гуманітарний вантаж з Польщі. Суспільне. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  46. В Охтирці на Сумщині російські авіаудари зруйнували будівельну та нафтоналивну бази - прокуратура. Суспільне. Новини (укр.). 6 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  47. Російські війська окупували Тростянець на Сумщині: що відбувається в місті. Суспільне. Новини (укр.). 6 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  48. "Вирви від бомб до 20 метрів" — мер Охтирки про нічний авіаналіт російських літаків. Суспільне. Новини (укр.). 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  49. Російські літаки скинули бомби на Суми та Охтирку. Є жертви. Суспільне. Новини (укр.). 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  50. Діана Крахматова, Катерина Ворона, Суспільне (22 квітня 2022). "Жодна шиферина не вціліла": вчителька з с. Солдатське розповіла про влучання авіабомби біля її дому. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 10 червня 2022. 
  51. У Сумах запрацював "зелений коридор". Суспільне. Новини (укр.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  52. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  53. https://news.sumy.ua/post2421400
  54. Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень третій. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  55. В окупованому Тростянці роздали першу партію гуманітарної допомоги. Суспільне. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  56. Серйозні бої йшли в Охтирському районі, а також в районі Тростянця, - глава Сумської ОВА. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022. 
  57. а б Вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень четвертий. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 24 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  58. На Сумщині 18 березня працюватимуть гуманітарні коридори для евакуації. Суспільне. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  59. Богданьок, Олена (18 березня 2022). З 9 гуманітарних коридорів у п'ятницю спрацювало 7 — Верещук. Суспільне. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  60. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2022. 
  61. Без світла майже 28,5 тисяч абонентів Сумщини. Суспільне. Новини (ua). 19 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  62. Про наслідки бомбардування села Оленинське на Сумщині розповіли місцеві мешканці. Суспільне. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  63. В Охтирці почали прибирати місто від наслідків авіанальотів російських літаків. Суспільне. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  64. На Сумщині 300 росіян відмовились воювати і на танках забралися геть. Укрінформ. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  65. В Охтирському районі близько 300 російських солдатів відмовились воювати. Суспільне. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  66. Голову Охтирської райради Сергія Кірічка звільнили з полону. Суспільне. Новини (ua). 22 березня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  67. Указ Президента України №164/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 24 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  68. Охтирці присвоїли звання "Місто-герой", мера нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Суспільне Новини (укр.). 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022. 
  69. Російські війська обстріляли найбільш густонаселений мікрорайон Охтирки. Суспільне Новини (укр.). 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022. 
  70. «Нарешті Тростянець звільнено» від військ РФ – Живицький. Радіо Свобода. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  71. Чудновцев, Сергій (27 березня 2022). Українські військові звільнили від окупантів також Боромлю Сумської області, у Тростянці заміновано лікарню. НВ. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  72. Уперше з початку війни ніч на Сумщині минула тихо. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022. 
  73. В Охтирці ремонтують пошкоджені від вибухів будинки. Суспільне. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  74. Члек, Крістіна (4 квітня 2022). У житловому секторі Тростянця піротехніки знайшли міни. Суспільне. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  75. Гладенко, Катерина (3 квітня 2022). У Тростянці на Сумщині відновлюють зв'язок. Суспільне. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  76. Члек, Крістіна (8 квітня 2022). У Тростянці підірвалися на міні працівники "Сумиобленерго". Суспільне. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  77. а б Члек, Крістіна (10 квітня 2022). У Тростянці працівник елеватора підірвався на розтяжці. Суспільне. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  78. Марковська, Юлія (9 квітня 2022). На Сумщині розслідуватимуть катування мирних мешканців. Суспільне. Процитовано 10 квітня 2022. 
  79. Токарєва, Євгенія (14 квітня 2022). На Сумщині військові РФ обстріляли прикордонні населені пункти. Суспільне. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  80. Марковська, Юлія (14 квітня 2022). Через обстріли двох сіл на Сумщині прокуратура відкрила провадження. Суспільне. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  81. Стрельцов, Ігор (17 квітня 2022). В Охтирці на Сумщині поховали 26 військових. Суспільне. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  82. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  83. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  84. https://meta.ua/uk/news/incidents/49133-na-sumschini-avtomobil-politsiyi-pidirvavsya-na-mini/
  85. Курпіта, Тетяна (23 червня 2022). У Сумській області на міні підірвалась автівка поліції, потім стався ще один вибух: є загиблий та поранені. ТСН. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. 
  86. Курпіта, Тетяна (30 липня 2022). В Сумській області вантажівка і комбайн підірвалися на мінах: є загиблі та поранені (фото). ТСН. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. 
  87. Churchman, Laurie (28 лютого 2022). Putin accused of using 'cluster bombs' in strike on pre-school. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  88. BBC News | Русская служба. Telegram. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  89. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  90. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022. 
  91. Chechnya Conflict: Use of Vacuum Bombs by Russian Forces. Human Rights Watch (англ.). 1 лютого 2000. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  92. 70 Ukrainian servicemen killed by Russian shelling of military base. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  93. Zengerle, Patricia (1 березня 2022). Ukraine, rights groups say Russia used cluster & vacuum bombs. Reuters. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.  (англ.)
  94. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022. 
  95. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022. 
  96. Козлова К. (18 березня 2022). Велике російське руйнівництво: Архітектурні пам’ятки, пошкоджені війною. Bird in flight. Архів оригіналу за 18 березня 2022. 
  97. Боровик, Олеся. В Охтирці і Тростянці оглянули пошкоджені пам'ятки архітектури — СпецКор. spec-kor.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  98. Обстріли в Охтирці: загинула людина, ще 14 поранено. Українська правда. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022. 
  99. Що відвідати?. Охтирська міська рада. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. 
  100. У боях за Охтирку загинуло 11 тероборонців. Данкор онлайн. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]