Тарі (грошова одиниця)
Тарі (італ. Tarì) — спочатку золота, потім срібна монета, що чеканила в Південній Італії з X століття. Назва, можливо, походить від назви арабського дирхема[1][2].
Золоті тарі вагою 0,9 г на зразок динарів Фатімідів карбував герцог Гісулф (935-974). Після норманського завоювання Південної Італії тарі карбувалися також норманськими правителями, які теж наслідували арабські зразки, поміщаючи на монети куфічні написи, наприклад — герцог Апулії, Калабрії та Сицилії Роберт Гвіскар (1059-1085).
Рожер II (граф, а в 1130-1154 король Сицилії) карбував тарі в Палермо та Мессіні, на його тарі вперше з'явився хрест та ім'я Христа — IC XC NI KA.
Вільгельм II Добрий (1166-1189) карбував монети у два тарі (1,5 г), а також тарі увігнутої форми. При королі Федеріго (1197-1212 і 1217-1250) в 1231 випущена нова золота монета - августаль, прирівняна офіційно до 71⁄2 тарі, при цьому тарі продовжували перебувати в обігу. Конрад IV (1250-—1254) карбував монети в 4 (3,8 г) та 9 (7,9 г) тарі з куфічним круговим написом.
Карбувалися й інші номінали - 3, 5, 6, 8, 10 тарі. Монети карбувалися в Амальфі, Бріндізі, Мессіні та Палермо. На монетах часто містився герб, рідше – портрет правителя. Іноді на монетах містилися лише написи (без зображень). Наприкінці XIII століття карбування золотих тарі припинено.
Срібний тарі почали карбуватися при Педро I та Констанції II (1282-1285), на монетах зображувався коронований орел. Фердинанд II Арагонський (1479-1516) карбував срібні тарі в Мессіні. Карбування сицилійських срібних тарі тривало до 1799. Монети карбувалися номіналами в 1⁄2, 1, 2, 3, 4 та 6 тарі[3].
Мальтійський орден почав карбувати срібні тарі у 1530. Відповідно до грошової системи ордена тарі = 1⁄12 скудо.
У XVII-XVIII століттях монети в 1 та 2 тарі карбувалися як зі срібла, так і з міді. Монети вищих номіналів (3, 4, 6, 8, 15, 16, 30 тарі) карбувалися тільки зі срібла[4][5].
Після втрати острова Мальта 1798 орден припинив виробництво своїх монет.
У 1961 Орден відновив карбування монет за старою монетною системою, розпочавши випуск монет у 2 та 9 тарі.
У 1961 монети карбувалися в Римі, в 1962 — в Парижі, в 1963 — в Ареццо. З 1964 монети карбуються Монетним двором Мальтійського ордена.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Тарі Роберта Гвіскара -
Тарі Рожера II -
Тарі Генріха I -
Тарі Федеріго -
Тарі Фердинанда ІІ -
30 тарі Мальтійського ордену, 1798
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ НС, 1980, «Тари».
- ↑ ЭСН, 2005, с. 460-461.
- ↑ Cuhaj, 2010, с. 995-996.
- ↑ Bruce, 2008, с. 1167-1169.
- ↑ Cuhaj, 2010, с. 1066-1068.
Література[ред. | ред. код]
- Нумизматический словарь / [Автор: Зварич В.В.] — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Энциклопедический справочник для нумизматов / [Автор: Кривцов В.] — М. : Аверс (№ 7), 2005. — 830 с.
- Bruce C.R., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — 4-е изд. — Iola : Krause Publications, 2008. — 1344 с. — ISBN 978-0-89689-708-3.
- Cuhaj G., Michael T. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — 5-е изд. — Iola : Krause Publications, 2010. — 1344 с. — ISBN 978-1-4402-1364-9.