Генріх VI (імператор Священної Римської імперії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх VI

Генріх VI (1165 — 1197) — король Німеччини з 1169 до 1197 року, цісар з 1191 до 1197, король Сицилії з 1194 до 1197 року. Походив з династії Гогенштауфенів.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Народився у місті Неймеген у родині Фрідриха Барбаросси, цісаря, та Беатріс Бургундської. Він отримав гарну освіту, писав вірші. У 1168 році став королем Німеччини разом з батьком, а у 1169 році королем римлян. У дорослому віці виконував різні доручення цісаря. У 1187 році Фрідріх Барборосса влаштував шлюб Генріха з тіткою короля Сицилії Констанцією. Цього ж року, 27 січня, Генріх стає королем Італії.

У 1188 році Генріх супроводжував новообраного папу римського Климента III до Рима. Тут він замирив понтифіка з громадянами. У 1189 році Генріх вів перемовини з папським престолом щодо умов Третього хрестового походу, подальших стосунків імперії з папою римським. Було досягнуто порозуміння щодо коронування Генріха на цісаря ще за життя Фрідріха Барбаросси.

Відправившись у Третій хрестовий похід Барбаросса передав владу над Німеччиною та Італією синові. Після загибелі батька у 1190 році Генріх став готуватися до коронації на цісаря. Вона відбулася без проблем 15 квітня 1191 року у Римі. Коронував Генріха папа римський Целестин III.

Цісар[ред.ред. код]

Генріх VI продовжував політику свого батька щодо зміцнення влади династії Гогенштауфенів всередині імперії, розширення впливу та ваги імперії зовні. У 1191 році Генріх вдерся до півдня Італії, намагаючись закріпити свої права на Сицилійське королівство. Втім, хвороби у війську змусили цісаря відступити. Водночас повстав Генріх Вельф, син Генріха Лева. По поверненню до Німеччини Генріх VI швидко розбив супротивника й змусив залишити країну.

У 1191 році васал та союзник Генріха Леопольд V Бабенберг, герцог Австрії підступно захопив у полон Річарда I Левове Серце, короля Англії. У 1192 році цісар Генріх витребував Річарда до себе. Навзаєм Леопольд Австрійський отримав 50 тисяч марок сріблом. На Рейхстазі у Шпаєрі Генріх VI вирішив судити короля Англії, закидаючи тому різні провини під час Третього хрестового походу. Генріх бажав повністю підкорити собі Річарда I й королівство Англійське з огляду на те, що останній був родичем та союзником Вельфів. Водночас Генріх VI вступив у союз з Філіпом II, королем Франції. Але згодом дипломатичні здібності короля Річарда I Англійського перевершили потуги цісаря Генріха VI. Річард, перебуваючи у полоні, зумів організувати потужну опозицію проти цісаря. Туди увійшли герцог Брабантський і Лімбурзький, маркграф Герман Веттін Тюринзький та Мейсенський, архієпископ Бруно Кельнський, архієпископ Майнцський, герцог Бертольд Церінген. До того ж після конфлікту навколо єпископства Льєзького у 1192 році папа римський також став підтримувати Річарда I. З огляду на це все Генріх VI вдовольнився викупом у 150 тисяч марок сріблом та формальною васальною присягою.

У 1194 році помер Танкред Лечче, король Сицилії. Генріх VI знову рушив на південь Італії. Тут він розбив війська королеви Сибілли, регентші малолітнього короля Вільгельма, змусив її врешті-решт зректися від імені сина трону. Тоді ж виникла змова норманських баронів. Генріх VI її жорстко придушив. Сибіллу та трьох її доньок відправив до замку Гоенбург у Німеччині, а Вільгельма наказав осліпити та запроторити до віку у замок Гоенемс. після цього Генріх VI став ще королем Сицилії. В цьому ж році арабські володарі Тунісу визнали над собою владу Священної Римської імперії.

Після цих успіхів цісар став готуватися до нового хрестового походу. Для зміцнення своїх позицій цісар Генріх VI вирішив зробити владу Гогенштауфенів спадковою. Втім на Вормському Рейхстазі 1195 року ця вимога була відкинута німецькими володарями. Після цього Генріх повернувся на південь Італії, де продовжив приборкання місцевих баронів. Водночас його владу визнають правителі кілікійської Вірменії, Антіохії та Кіпру.

Перебуваючи в Італії Генріх VI розвинув бурхливу діяльність. Були відправлені перші загони хрестоносців до Палестини. Тут у місті Мессана 28 вересня 1197 року Генріх VI раптово помер або від малярії, або від пневмонії.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Констанція (1154—1198), донька Рожера II, короля Сицилії.

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Peter Csendes: Heinrich VI. (Gestalten des Mittelalters und der Renaissance). Darmstadt 1993. (нім.)

Посилання[ред.ред. код]