Роберт Гвіскар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт I
давньофр. Robert Viscart
Роберт I
Coat of Arms of the House of Hauteville (according to Agostino Inveges).svg
Князь Салерно
1077 — 17 липня 1085
Попередник: Сішельгаїта
Наступник: Боемунд I
Герцог Апулії
1059 — 17 липня 1085
Попередник: він сам як Граф Апулії
Наступник: Рожер I Гаманець
Герцог Калабрії
1059 — 17 липня 1085
Попередник: він сам як Граф Калабрії
Наступник: Рожер I Гаманець
Герцог Сицилії
1059 — 17 липня 1085
Попередник: він сам як Граф Сицилії
Наступник: Рожер I
Граф Апулії
1057 — 1059
Попередник: Онфруа
Наступник: він сам як Герцог Апулії
Граф Калабрії
1057 — 1059
Наступник: він сам як Герцог Калабрії
Граф Сицилії
1059 — 1059
Наступник: він сам як Герцог Сицилії
Рожер I
Граф Таренто
1080 — 17 липня 1085
Попередник: Річард Андріанський
Наступник: Боемунд I
 
Народження: 1016
Отвіль-ла-Гішар
Смерть: 17 липня 1085
Кефалінія
Поховання: Веноза
Релігія: Християнство
Рід: Готвіль
Батько: Tancred of Hautevilled
Мати: Fressenda of Hautevilled
Шлюб: Alberada of Buonalbergod і Sikelgaitad
Діти: Рожер I Борса[1], Боемунд I, Guy of Hautevilled[1], Emma of Hautevilled, Matilde d'Altavillad, Robert Scaliod[1], Sibylle de Hautevilled[1], Hélène de Hautevilled[1], Héria de Hautevilled[1], Mabille de Hautevilled[1], Constance of Sicilyd[1] і Olympiasd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роберт Гвіскар (Robert Guiscard, близько 1015 — 17 липня 1085, острів Кефалінія) — норманський засновник Сицилійського королівства. Прямий предок Королів Русі Андрія, Юрія І та Владислава II Ягайла.

Біографія[ред. | ред. код]

Брав участь у війнах з Візантією за території в Південній Італії, розбив війська папи Лева IX у Чивітаті (1053). У 1057 став графом Апулії. Папа Миколай II узаконив завоювання Роберта Гвіскара (як здійснені, так і майбутні), проголосивши його в 1059 герцогом Апулії, Калабрії і Сицилії, а Роберт Гвіскар приніс папі васальну присягу. До 1072 Роберт Гвіскар володів Південною Італією і Сицилією (відвойованою у арабів), заклавши основи Сицилійського королівства.

Папа Григорій VII, що намагався припинити подальші завоювання Роберта Гвіскара, відлучив його в 1074 від церкви, але в 1080 зняв відлучення і передав Робертові Гвіскару в лен всі зайняті ним землі (зокрема Амальфі, Салерно), розраховуючи на його допомогу в боротьбі з імператором Генріхом IV. Продовжуючи воювати з Візантією, Роберт Гвіскар вторгся на Балканський півострів, завдав поразки військам Олексія I Комніна при Діррахії (1081).

У 1084 прийшов на допомогу папі Григорію VII, обложеному в Римі імператором Генріхом IV, витіснив імператора з Рима, але при цьому розгромив і розграбував місто. Помер у розпал нової війни з Візантією.

Родовід[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]