Татищев Василь Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татіщев

Вас́иль Миќитович Тат́ищев (нар. 19 (29) квітня 1686(16860429) — пом. 15 (26) липня 1750) — російський історик, державний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився поблизу Пскова у дворянській сім'ї. Навчався у московській інженерній і артилерійській школі. Брав участь у Північній війні 1700–1721, виконував дипломатичні доручення Петра I. У 1720–1722 і 1734–1737 управляв казенними заводами на Уралі. У 1741-45 — астраханський губернатор. Під час палацових переворотів у Росії активно виступив проти Верховної таємної ради. Зацікавлення історичним минулим Росії спонукали Татищева вивчати писемні джерела. Ввів у науковий обіг «Руську правду», «Судебник» (1550), пам'ятки давньоруського літописання північних списків і редакцій, які не дійшли до наших днів. Сприяв розвитку етнографії, історичної географії, мовознавства. Основна праця — «Історія Російська з найдавніших часів» (кн. 1-4, 1768–1784, кн. 5, 1848).

Татищев про походження сучасних росіян[ред.ред. код]

Татищев про те, що сучасний російський народ утворився як симбіоз різних етнічних культур, що взяв собі історичне ім'я Київської Русі:

« Тисячі років народи переходячи мішалися, іноді полоненими і підкореними себе множили, іноді полоном і володінням від інших мову свою змінити і покинути примушені були, отже, по мові іншим народом, ніж насправді, вважаються. Тому точніше буде сказати, що всі сармати і татари підкорені й інші народи, що здавна до Русі прийшли, мову і віру змінивши, по мові, що нині вживають, слов'янами або росіянами з давнини себе вважають.  »
Оригінальний текст (рос.)

Тысячи лет народы переходя мешались, иногда пленниками и покоренными себя умножали, иногда пленением и обладанием от других язык свой переменить и оставить принуждены были, следственно, по языку иным народ, нежели на самом деле, считаются. Потому точнее будет сказать, что все сарматы и татары покоренные и от других народов издавна в Русь пришедшие, язык и веру переменив, по языку, ныне употребляемому, славянами или русскими с древности себя полагают.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.