Телетайп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Телетайп часів Другої світової війни

Телетайп (англ. teletype,TTY) — електромеханічна друкарська машинка, яку використовують для простого текстового листування через найпростіший електричний канал (зазвичай з пари дротів).

Найдосконаліші телетайпи є повністю електронними пристроями і використовують екран замість принтера. Такі телетайпи все ще використовуються для спілкування глухих, і зазвичай називаються телекомунікаційні пристрої для глухих (TDD — англ. Telecommunications Devices for the Deaf).

Історія[ред. | ред. код]

Розвиток телетайпів відбувалося завдяки низці винаходів таких інженерів як Роял Гаус[en], Девід Г'юз, Е. Клейншмідт[en], Чарльз Крам[en], Еміль Бодо і Ф. Крід[en]. Безпосередніми попередниками телетайпа є тікерні апарати, які набули вжитку в 1870-х роках для відображення тексту, переданого по дротах. Спеціально розроблений телеграфний апарат використовувався для відправки біржової інформації телеграфною мережею до тікерного апарату.

Функціонування телетайпів[ред. | ред. код]

Більшість телетайпів використовували 5-розрядний код Бодо (також відомий як ITA2), що обмежувало кількість використовуваних символів до 32. Та якщо запровадити керівні символи, інформативність нескладно збільшити; наприклад, в СРСР їх було 79.

Керівні символи[ред. | ред. код]

Друкарська машинка або електромеханічна друкарка може друкувати символи на папері й виконувати деякі дії, як-от повернення каретки на початок рядка чи гортання до наступного рядка тощо. Керування діями, що не передбачають друкування, здійснюється в той самий спосіб, що й передавання тексту. Тобто певні коди передають звичайні друковані символи, а інші — позначають дії, що їх має виконати друкувальний пристрій. В сучасній царині обчислень та зв'язку лише деякі з керівних символів (як-от повернення каретки чи символ нового рядка) зберегли своє первинне значення (втім, їх дія визначається здебільшого програмним забезпеченням, а не електромеханічними пристроями, як раніше). Решта керівних символів або вже не потрібна, або просто вживається не за призначенням.

Мережа Телекс[ред. | ред. код]

Глобальна мережа Телекс була створена в 1920-х роках і використовувалася протягом більшої частини XX століття для бізнес-комунікацій. Мережу до нашого часу використовують деякі країни в галузях судноплавства, новин, міжбанківських розрахунків та військового зв’язку.

В середині 1990-х рр.. попит на телетайп різко впав, хоча радіоаматори і зараз працюють на обладнанні, виготовленому в 1940-1950-х роках.

Застосування телетайпів в обчислювальній техніці[ред. | ред. код]

На зорі розвитку обчислювальної техніки деякі ЕОМ (наприклад, LGP-30) використовували телетайпи для введення та виведення інформації. Телетайпи також використовувалися як перші інтерактивні комп'ютерні термінали. У них не було відеодисплеїв; користувачі мали набирати команди після отримання спеціального символу — запит на введення інформації. Так з'явилися текстові термінали та інтерфейс командного рядка.

Й хоча в сучасному світі і досі існує потреба передавати на відстань новини та повідомлення текстом, телетайпи, для роботи яких необхідні окремі пари дротів, було витіснено факсами, персональними комп'ютерами, швидкісними мережами та Інтернетом.

Телетайпи в масовій культурі[ред. | ред. код]

  • Елемент мови HTML <tt> отримав свою назву від слова teletype, він змушує браузер виводити текст моноширинним шрифтом;
  • В системах UNIX багато послідовних пристроїв носять назву телетайпних терміналів (відповідні пристрої називаються /dev/ttyXX);
  • У фільмі «Шпигун, який мене любив» телетайпи використовуються для зв'язку між підводним човном і надводним судном;
  • В останніх кадрах фільму «Вся президентська рать» показано телетайп, що роздруковує інформацію про розвиток подій Уотергейтського скандалу;
  • У фільмі «Червона спека» представлено телетайп, який роздруковує орієнтування на злочинців.