Друкарська машинка

Друкарська машинка Olivetti Lettera 22

Друкарська машинка Mercedes

Друка́рська маши́нка — клавіатурна машина, призначена для відтворення символів на папері.

Найперша з відомих конструкцій друкарських машинок була запатентована Генрі Міллом в Англії в 1714. Пізніше, в 1808 році, італієць Пеллегріно Туррі виготовив друкарську машинку власної конструкції для графині Кароліни Фантоні де Фівіззоно. Мадам Кароліна не могла писати листа від руки, оскільки страждала сліпотою, і пристрій потрібен був для того, щоб вона могла вести листування з друзями. Однак, цей зразок інженерної думки не зберігся. Докази ж існування друкарської машинки Туррі існують і сьогодні — збереглися листи графині.

Однак перша діюча друкарська машинка була створена в 1867 у Мілвокі, Вісконсин, США, Крістофером Шоулзом, Карлосом Глідденом і Самуелем Соле. Вона була розміром зі стіл, друкувала лише великими літерами, а результат друку можна було побачити лише в кінці роботи, оскільки папір закладався у середину машини і був недоступним друкарці для огляду.

До 1873 американські зброярі Ремінгтон і сини зробили за контрактом перші машини на продаж, а в 1878 запатентували машинку з перемикачем регістрів (великими і малими літерами). Першою людиною, що отримала друкарську машинку Шоулза, був Марк Твен, і він же став першою людиною у світі, яка віднесла свою публікацію («Пригоди Тома Сойєра і Гекельберрі Фінна») видавцеві в друкованому вигляді. Втім, сам він нічого не друкував — цю важку роботу виконувала друкарка, яка просто передрукувала написаний від руки твір за допомогою новітнього пристрою.

Остання друкарська машинка була виготовлена у 2011 році на фабриці «Godrej and Boyce», яка розташовувалася в Мумбаї і була останнім у світі виробником друкарських машинок. Хоча двадцять років тому на підприємстві виготовляли понад 50 тисяч друкарських машинок на рік, за 2010 рік було продано лише 800 штук.

В Україні у Кропивницькому діяв один з найбільших у Радянському Союзі заводів друкарських машин — «Друкмаш» (марка «Ятрань»).

Всі друкарські машинки в Радянському Союзі (включно з «українською» Ятранню), виготовлялись лише з російським шрифтом. Для друку текстів українською мовою замість літер «і» та «ї» друкували цифру «1», а деякі народні умільці перепаювали літеру «є» з російської «э» на місце маловживаної російської «ë» та доробляли ті ж «і» та «ї». Також, зразки шрифтів усіх друкарських машинок, відбитки літер яких мали мікроскопічні відмінності, зберігались у КҐБ, щоб у разі чого можна було вирахувати походження якихось «підривних» матеріалів.