Теодор Печ

Теодор Печ
нім. Theodor Victor Leo Petsch
Народився	27 червня 1884(1884-06-27) Берлін, Німецька імперія
Помер	22 червня 1973(1973-06-22) (88 років) Ліндау
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1903
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Теодор Віктор Лео Печ (нім. Theodor Victor Leo Petsch; 27 червня 1884 — 22 червня 1973) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

Син фабриканта Віктора Печа і його дружини Гертруди, уродженої Бенецет. 12 вересня 1903 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 59-го ландверного піхотного полку (з 1 січня 1940 року — 353-й піхотний полк). Учасник Польської і Французької кампаній. З 3 травня 1941 року — командир 710-ї піхотної дивізії. 1 листопада 1911 року відправлений в резерв ОКГ. З 9 грудня 1944 року — командувач 9-м військовим округом. 31 березня 1945 року знову відправлений в резерв ОКГ. 19 квітня 1945 року відряджений в Генштаб групи армій «Вісла» для особливих доручень. В травні 1945 року взятий в полон американськими військами. В листопаді 1947 року звільнений.

Сім'я

31 липня 1916 року одружився з Гертрудою Лох. В пари народились син (1917) і дочка (1918). В 1954 році дружина померла. В 1957 році одружився з вдовою Пауліною Тендерінг, уродженою Кайзе.

Звання

• Фанен-юнкер (12 вересня 1903)
• Фенріх (24 квітня 1904)
• Лейтенант (27 січня 1905)
• Лейтенант резерву (28 жовтня 1909)
• Лейтенант (18 жовтня 1912) — патент від 2 вересня 1906 року.
• Оберлейтенант (28 листопада 1914)
• Гауптман (18 квітня 1916)
• Майор (1 лютого 1929)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1932)
• Оберст (1 квітня 1934)
• Оберст служби комплектування (1 серпня 1936)
• Генерал-майор (1 червня 1941)
• Генерал-лейтенант (1 листопада 1942)
• Генерал піхоти (1 березня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (9 лютого 1940)
  • 1-го класу (20 червня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (7 грудня 1944)

Література

• Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale der Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Vetrinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 4: Fleck–Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3.
• Jürgen Kraus: Handbuch der Verbände und Truppen des deutschen Heeres 1914–1918. Teil VI: Infanterie. Band 2: Reserve- und Landwehr-Regimenter. Verlag Militaria, Wien 2012, ISBN 978-3-902526-52-6.
• Georg Tessin: Deutsche Verbände und Truppen 1918–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1974, ISBN 3-7648-1000-9.