Теодор Шрайбер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Шрайбер
нім. Theodor Schreiber
Народився 25 жовтня 1874(1874-10-25)
Помер 10 липня 1947(1947-07-10) (72 роки)
Берлін, Німеччина
Діяльність правник
Alma mater Геттінгенський університет
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Теодор Шрайбер (нім. Theodor Schreiber; 25 жовтня 187410 липня 1947, Берлін) — німецький правник, керівний чиновник ВМС, міністерський директор (24 серпня 1934).

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав право і політичні науки в Геттінгенському університеті (1896). З липня 1896 року — судовий чиновник. В 1896/97 роках пройшов військову підготовку в піхоті. 23 листопада 1899 року вступив в інтендантську службу ВМС, служив на різних верфях. В травні 1909 року переведений в Імперське морське управління, з 1 вересня 1909 року — начальник відділу Кораблебудівного управління Імперського морського управління. Після закінчення війни продовжував займати керівні посади у Морському керівництві. 17 квітня 1934 року очолив Адміністративне управління Морського керівництва (з 1935 року — ОКМ). 15 грудня 1939 року вийшов у відставку. 8 травня 1940 року знову прийнятий на службу. З 27 червня 1941 року — головний інтендант командування вермахту в Норвегії, з 28 серпня 1943 року — штабу головнокомандувача на Південному Сході. В квітні 1945 року залишив службу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]