Тетропіум блискучоспинковий
Тетропіум блискучоспинковий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Tetropium castaneum Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тетро́піум блискучоспи́нковий (Tetropium castaneum, Linnaeus, 1758 = Tetropium luridum Linnaeus = Callidium curiale Panzer, 1789 = Callidium impressum Paykull, 1800 = Callidium ruficrus Schrank, 1789) — жук з родини Вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
T. castaneum — європейсько-сибірський вид європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює переважно гірські системи Європи та хвойні ліси Сибіру. В Карпатському регіоні T. castaneum є звичайним, а в смерековому лісовому поясі — масовим видом.
Екологія[ред. | ред. код]
Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно прогресивної гілки підродини Aseminae.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Дорослі комахи характеризуються блискучою передньоспинкою, диск якої вкритий дрібними розрідженими цяточками, її боки в густій зернистій поцяткованості. Голова коротка з поздовжньою боріздкою між вусиками. Очі дрібно фасетовані, дуже глибоко виїмчасті. Вусики короткі, не довші за половину тіла, їх 1-й членик товстий, короткий. Передньоспинка на боках закруглена. Надкрила паралельні, ширші за передньоспинку. Стегна булавоподібні. Верх тіла в найдрібнішій поцяткованості. Чорний або бурий, часто надкрила бурого, а тіло чорного кольорів. Ноги чорного, бурого або рудуватого забарвлення. Довжина 8-18 мм.
Личинка[ред. | ред. код]
Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної — 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й тергіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина — 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — 14. — S. 3-12;
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — 16. — S. 240—254;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.