Титан-3E

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Титан-3)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Титан-3E
Призначення запуск КА на геліоцентричну орбіту
Виробник Martin Marietta
Країна США
Розміри
Висота 48,8 м
Діаметр 3,05 м
Маса 632970 кг
Ступенів 3—4
Споріднені ракети
Родина Титан
Аналоги Titan IIID
Історія запусків
Статус виведено з експлуатації
Космодроми LC-41 , Космічний центр Кеннеді
Всього запусків 7
Успішних 6
Невдалих 1
Перший запуск 11 лютого 1974
Останній запуск 5 вересня 1977
Прискорювач (Ступінь 0)
No прискорювача 0
Двигуни 1 × UA1205
Тяга 5849 кН
Тривалість горіння 115 с
Паливо тверде
1 ступінь
Двигуни 2 × LR87-11
Тяга 2340 кН
Тривалість горіння 147 с
Паливо аерозин / тетраоксид азоту
2 ступінь
Двигуни 1 × LR91-11
Тяга 454 кН
Тривалість горіння 205 с
Паливо аерозин / тетраоксид азоту
3 ступінь - Розгінний блок Центавр
Двигуни 2 × RL-10
Тяга 66,7 кН
Тривалість горіння 470 с
Паливо зріджений водень / зріджений кисень
4 ступінь - Star 37
Двигуни Star-37E (TE-M-364-4)
Тяга 68 кН
Тривалість горіння 470 с
Паливо тверде

«Titan-IIIE» (укр. Титан-3І) — американська ракета-носій сімейства «Титан», за допомогою якої з 1974 по 1977 рік запускали американські міжпланетні космічні зонди. Модифікація ракети Titan IIID зі встановленим розгінним блоком «Центавр». Перша ракета, на який використовувався «Центавр».

У 1974—1975 роках з мису Канаверал здійснено три запуски ракети «Титан-3Е»: один невдалий випробувальний і два успішні з марсіанськими космічними апаратами «Вікінг»). Також було здійснено чотири успішні запуски ракети-носія «Титан-3Е» з додатковим 4-м ступенем, оснащеним твердопаливним двигуном «Стар-37». На геліоцентричну орбіту виведено космічні апарати «Геліос-1» (1974), «Геліос-2» (1976), «Вояджер-1» (1977) і «Вояджер-2» (1977).

Усі сім запусків виконувалися з майданчика LC-41 космодрому на мисі Канаверал.

Список запусків[ред. | ред. код]

Дата / час (GMT) Серійний номер Корисне навантаження Результат Примітки
Титан Центавр
11 лютого 1974 року

13:48:02

23E-1 TC-1 SPHINX Невдача Збій у роботі паливного насоса блоку «Центавр».
10 грудня 1974 року

7:11:02

23E-2 TC-2 «Геліос-1» Успіх
20 серпня 1975 року

21:22:00

23E-4 TC-4 «Вікінг-1» Успіх
9 вересня 1975 року

18:39:00

23E-3 TC-3 «Вікінг-2» Успіх
15 січня 1976 року

5:34:00

23E-5 TC-5 «Геліос-2» Успіх
20 серпня 1977 року

14:30:30

23E-7 TC-7 «Вояджер-2» Успіх
5 вересня 1977 року

14:30:30

23E-6 TC-6 «Вояджер-1» Успіх

Джерела[ред. | ред. код]