Вояджер-2

Вояджер-2
	«Вояджер-2» {{{Опис}}}
Основні параметри
Повна назва	Voyager-2
COSPAR ID	1977-076A
Організація	США НАСА
Оператор	NASA / JPL
Тип апарата	дослідження дальніх планет Сонячної системи
Проліт	Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун
Нині рухається до	зоря gliese 445 зоря сіріус та центр чумацького шляху
Дата запуску	20 серпня 1977, 14:30:30 UTC
Ракета-носій	Titan IIIE / «Центавр»
Космодром	США мис Канаверал
Тривалість польоту	в польоті 43 роки, 2 місяці, 1 день
Технічні параметри
Маса	7200 кг (із паливом)
Потужність	420 Вт
Джерела живлення	радіоізотопний термоелектричний генератор
Час активного існування	приблизно 50 років
Вебсторінка
Вебсторінка	http://voyager.jpl.nasa.gov/

«Voyager-2» — активний автоматичний космічний зонд, запущений НАСА 20 серпня 1977 року в рамках програми «Вояджер» для досліджень дальніх планет Сонячної системи.^[1]

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Вояджер-2 - перший і поки що єдиний космічний зонд, який досяг Урана та Нептуна.

Станом на червень 2015 апарат був у робочому стані та знаходився на відстані 106,400 а. о. (16,215 млрд км) від Сонця.

Станом на грудень 2012 - вийшов за межі геліосфери у міжзоряний простір.^[2]

Voyager-2 як і Voyager-1 був розроблений у Лабораторії реактивного руху у місті Пасадена, штат Каліфорнія. Технічно космічний зонд був ідентичним Вояджеру-1, проте був запущений більш довгою траєкторією, яка дозволяла пролетіти біля Урана та Нептуна, використовуючи гравітаційний маневр при прольоті біля Сатурна 1981 та Урана 1986.

2 листопада 2019 НАСА повідомило, що космічний апарат вийшов в міжзоряний простір і передав звідти перші дані. 4 листопада в журналі Nature Astronomy вийшли п'ять статей, кожна з яких описує результати з одного з п'яти приладів «Вояджера-2» - детектора магнітного поля, двох реєстраторів частинок в різних енергетичних діапазонах і двох приладів для вивчення плазми - газу, що складається з заряджених частинок^[3]^[4]^[5].

Подальша доля апарата[ред. | ред. код]

Траєкторія зонда

2027–2037 — з «Вояджером-2» та «вояджером-1» буде втрачено зв'язок.
8577 — «Вояджер-2» та вояджер-1» перебуватиме за 4 світлові роки від Зірки Барнарда.
20327 — «Вояджер-2» та «вояджер-1» пройде на відстані 3,5 світлового року від зірки Проксима Центавра.Через 300 тисяч років (301977 рік а може набагато раніше)— «Вояджер-2» підійде із «вояджером-1» до Сіріусу на відстань 4,3 світлового року.

Галерея[ред. | ред. код]

Поверхня Європи — супутника Юпітера
Фото Енцелада — супутника Сатурна
Фото Урана
Фото Нептуна
Фото Тритона — супутника Нептуна
Фото Нептуна і Тритона

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

[PDS-1] VOYAGER: інформація про місію. NASA. 1989. Процитовано 3 березня 2018. (англ.)

[2] Вдруге в історії об'єкт, зроблений людиною, увійшов у міжзоряний простір

[3] Voyager 2 Illuminates Boundary of Interstellar Space

[4] "Вояджер-2" прислал на Землю данные из межзвездного пространства

[5] Зонд "Вояджер-2" - другий створений людиною об'єкт, якому вдалося вийти за межі нашої системи

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]