Вояджер-2
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Вояджер-2» — діючий автоматичний космічний зонд, запущений НАСА в 1977 році в рамках програми «Вояджер» для досліджень дальніх планет Сонячної системи. Перший і поки що єдиний апарат, який досяг Урана та Нептуна. Станом на листопад 2013 року апарат був у робочому стані та знаходився на відстані 103,233 а. о. (15,443 млрд км) від Сонця.
Вояджер-2 був розроблений у Лабораторії реактивного руху у місті Пасадена, штат Каліфорнія. Технічно космічний апарат був ідентичним Вояджеру-1, проте був запущений по більш довгій траєкторії, яка дозволяла пролетіти біля Урана та Нептуна, використовуючи гравітаційний маневр при прольоті біля Сатурна в 1981 році та Урана в 1986 році.
Фото супутника Енцелада
.jpg)
Фото Тритона
Подальша доля апарата[ред. • ред. код]
- 2025—2030 рр. — з «Вояджером-2» буде втрачено зв'язок.
- 8571 р. — «Вояджер-2» буде знаходитися в 4 св. роках від Зірки Барнарда.
- 20319 р. — «Вояджер-2» пройде на відстані 3,5 св. років від зірки Проксима Центавра.
- 296036 р. — «Вояджер-2» підійде до Сіріусу на відстань 4,3 св. роки.
Див. такод[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
