Ткачук Олександр Іванович (військовик)
| Олександр Ткачук Ткачук Олександр Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 червня 1985 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР | |
| Смерть |
6 березня 2022 (36 років) (у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Криворізький національний університет | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2021—2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олександр Іванович Ткачук — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 10 червня 1985 року в м. Кривому Розі на Дніпропетровщині.
Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Гірничому технікумі Криворізького технічного університету за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин». Отримавши диплом, працевлаштувався на Криворізький залізорудний комбінат, починав з посади гірничого робітника дільниці № 9 шахти «Октябрська». Згодом опановував нову робітничу професію — трудився учнем прохідника на дільниці № 36, потім — прохідником. За час своєї роботи на підприємстві працював кріпильником та гірничим майстром на різних дільницях. Остання його посада — гірничий майстер дільниці № 16 (очисних робіт).
31 липня 2021 року був призваний на військову службу за контрактом до Збройних Сил України. Службу проходив у 53 ОМБр.
Загинув 6 березня 2022 року в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[1][2].
Родина[ред. | ред. код]
Без чоловіка залишилася дружина Олена Олександрівна, без батька — донька Карина[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Трофімова, Юлія (11 квітня 2022). Капітан та солдат. Стало відомо про загибель ще двох бійців з Дніпропетровщини. ІА Конкурент (укр.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ а б Тесленко, Андрей (11 квітня 2022). Захищаючи Україну від окупантів загинув криворіжець Олександр Ткачук. 0564 Сайт міста Кривого Рогу (укр.). Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Глава держави відзначив державними нагородами захисників і захисниць. armyinform.com.ua (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 27 квітня 2022 року № 283/2022 «Про відзначення державними нагородами України»