Толстой Єгор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Толстой Єгор Петрович
Народження 19 липня 1802(1802-07-19)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 12 березня 1874(1874-03-12) (71 рік)
Поховання Старий Донський цвинтар
Країна  Російська імперія
Звання генерал-лейтенант
Війни / битви Російсько-турецька війна 1828–1829
Рід Толстіd
Діти Mariya Tolstayad
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Олександра Невського
CMNS: Толстой Єгор Петрович у Вікісховищі

Граф Єгор Петрович Толстой (1802—1874) — російський генерал-лейтенант, сенатор, губернатор з роду Толстих .

Біографія[ред. | ред. код]

Син російського посла з Парижа, графа Петра Олександровича Толстого (1761—1844) з його шлюбу з княжною Марією Олексіївною Голіциною (1771—1826). Освіту здобув вдома, у 1819 році був відправлений на службу в Углицький полк .

У 1821 р. переведений у лейб-гвардії Єгерський полк і, ад'ютантом при генералі А. І. Нейдгарт, перебував у Лайбаху під час конгресу, де був призначений начальником штабу російського загону, виставленого проти П'ємонту.

У 1826 р. брав участь у перській війні, перебуваючи ад'ютантом за генерал-майора князя Меншикова. 21 квітня 1827 р. призначений флігель-ад'ютантом до імператора Миколи I. У турецьку кампанію 1828 р. при облозі фортеці Анапи був нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня та чином полковника; у липні того ж року за успішне відновлення сполучення між головною армією та корпусом генерала Рота був нагороджений золотою шпагою; при облозі Варни був поранений в голову.

У 1831 році брав участь у військових діях проти польських бунтівників і за відзнаку при взятті нападом Варшави нагороджений орденом Св. Володимира 3-го ступеня. У 1835 р. відрахований до Міністерства внутрішніх справ особливих доручень при міністрі й у 1840 р. вийшов у відставку.

Потім — з 3 квітня 1851 р. призначений Калузьким губернатором, а 27 квітня 1854 р. переведений в Таганрог, військовим губернатором і керуючим цивільною частиною градоначальства. Цю посаду він обіймав до вересня 1856 р., причому взяв активну участь у відображенні ворога під час бомбардування міста 22.09.1855 р . . Протягом двох років, з 31 серпня 1859 служив губернатором в Пензі, а 4 серпня 1861 призначений сенатором. У 1868 р. граф Толстой обійняв посаду першоприсутнього у поєднаній присутності 1 та 2 відділень 5-го департаменту та департаменту герольдії. У 1870 р. з нагоди 50-річчя служби нагороджений орденом св. Олександра Невського.

Помер у 1874 році від хвороби кишечника на півдні Франції, похований у Донському монастирі у Москві[1] .

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений з княжною Варварою Петрівною Трубецькою (01.01.1822[2] —1900), дочкою князя Петра Петровича Трубецького (1793—1840) та Єлизаветою Миколаївною Бахметьєвою (пом. 1825), племінницею декабриста С. П. Трубецького.

  • Марія Єгорівна (1843—1895), фрейліна, з 1864 року одружена з графом Анатолієм Володимировичем Орловим-Давидовим (1837—1905), який назвав її ім'ям маєток Марієнберг неподалік Ревеля.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.30. с.101.
  2. ГБУ ЦГА Москвы. Ф. 2125. — Оп. 1. — Д. 343. — С. 31. Метрические книги церкви Бориса и Глеба, что у Арбатских ворот. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]