Топузов Олег Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Топузов Олег Михайлович
Народився 25 вересня 1964(1964-09-25) (59 років)
селище Тисмениця Івано-Франківської області
Країна СРСР СРСР → Україна Україна
Alma mater Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького (1987 р.)
Вчене звання професор (2008 р.)
Науковий ступінь доктор педагогічних наук (2008 р.)
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України (2014 р.), Відмінник освіти України (2004 р.)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Топузов (прізвище).

Топузов Оле́г Миха́йлович (25 вересня 1964(19640925), селище Тисмениця Івано-Франківської області)  — директор Інституту педагогіки НАПН України (з лютого 2013 року)[1], доктор педагогічних наук (2008), професор (2008), віце-президент (березень 2017 р.), академік Національної академії педагогічних наук України (2019 р.)[2].

Навчання[ред. | ред. код]

Закінчив у 1987 р. Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького за спеціальністю вчитель географії та біології.

В 1994 р. захистив кандидатську дисертацію «Коригуючі факультативи в основній школі». В 2008 р. — докторська дисертація «Методичні основи проблемного навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах».[3]

Робота[ред. | ред. код]

Свою трудову діяльність О.Топузов розпочав в 1991 р. молодшим науковим співробітником лабораторії теорії навчання і передового педагогічного досвіду Інституту педагогіки. Потім два роки (з 1994 по 1996 роки) працював науковим співробітником. В 1997 році очолив лабораторію методики географії Інституту.

Після навчання в докторантурі Інституту педагогіки АПН України в 2008 році був призначений на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту.

21 жовтня 2016 р. Олега Михайловича на Загальних зборах НАПН України обрано членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України[4].

Наука[ред. | ред. код]

Наукові інтереси О.Топузова полягають у дослідженні проблеми науково-методичного забезпечення шкільного курсу економічної і соціальної географії світу. Крім цього, він займався обґрунтуванням дидактичних основ навчання географії в основній та профільній школі.

Автор більш як 250 наукових праць (в тому числі у співавторстві).[5].

Зокрема:

  • підручники для 7, 9 та 10-го класів «Географія материків і океанів», «Географія», «Економічна і соціальна географія світу»;[6]
  • навчальні програми з географії для загальноосвітніх навчальних закладів,
  • наукові праці з теорії та методики навчання географії в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах («Загальна методика навчання географії», «Методика навчання географії у 6 класі»),
  • електронний посібник для вчителів з економічної і соціальної географії світу.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сайт Інституту педагогіки НАПН України. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
  2. ↑ України, НАПН. Дійсні члени. naps.gov.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2023.
  3. ↑ Топузов Олег Михайлович. Методичні основи проблемного навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах: Дис… д-ра наук: 13.00.02 — 2008. — 509 арк., рис.
  4. ↑ Вітаємо!. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  5. ↑ Наукові праці
  6. ↑ Топузов, Олег Михайлович. Економічна і соціальна географія світу [Текст]: підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Топузов, Л. В. Тименко. — К. : Зодіак-ЕКО, 2005. — 206 с. — ISBN 966-7090-33-7
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Топузов_Олег_Михайлович&oldid=40473443