Точні науки
Точні науки або кількісні науки, які іноді називають точними математичними науками,[1] – це ті науки, «які допускають абсолютну точність у своїх результатах»; особливо математичні науки.[2] Прикладами точних наук є математика, астрономія[3], фізика та хімія[4][5][6][7], які багато філософів, від Рене Декарта, Готфріда Лейбніца та Іммануїла Канта до логічних позитивістів, покладали в основу парадигми раціонального та об'єктивного знання.[8] Ці науки практикувалися в багатьох культурах від античності[9][10] до сучасності.[11][12] З огляду на їхні зв'язки з математикою, точні науки характеризуються точним кількісним виразом, точними прогнозами та/або суворими методами перевірки гіпотез, що включають придатні до кількісної оцінки прогнози та вимірювання.[13]
Розмежування між кількісними точними науками та тими науками, що займаються причинами явищ, належить Арістотелю, який відрізняв математику від натурфілософії[14] та вважав точні науки «більш натуральними (природними) з галузей математики».[15] Тома Аквінський використав це розмежування, коли сказав, що астрономія пояснює сферичну форму Землі[16] за допомогою математичних міркувань, тоді як фізика пояснює її матеріальними причинами.[17] Це розмежування було широко, хоча й не повсюдно, прийнятим аж до Наукової революції 17 століття.[18] Едвард Грант висунув гіпотезу, що фундаментальною зміною, що призвела до появи нових наук, було об'єднання точних наук і фізики Йоганном Кеплером, Ісааком Ньютоном та іншими, що призвело до кількісного дослідження фізичних причин природних явищ.[19]
- ↑ Grant, Edward (2007), A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the Nineteenth Century, Cambridge: Cambridge University Press, с. 43, ISBN 9781139461092
- ↑ Exact, adj.1, Oxford English Dictionary, Online version (вид. 2nd), Oxford: Oxford University Press, Червень 2016
- ↑ Drake, Stillman; Swerdlow, N.M.; Levere, T.H. (1999). Essays on Galileo and the History and Philosophy of Science: Volume 1. University of Toronto Press. ISBN 978-0-8020-7585-7. JSTOR 10.3138/j.ctvcj2wt5.
- ↑ ТОЧНИЙ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 13 червня 2026.
- ↑ exakte Wissenschaften aus dem Lexikon. wissen.de (нім.). Konradin Medien GmbH Leinfelden-Echterdingen.
- ↑ Arvid Aulin: The Nature of Exact Science. In: Foundations of Economic Development. Springer Berlin Heidelberg, Berlin, Heidelberg, ISBN 978-3-642-77594-9, S. 21–37 (doi:10.1007/978-3-642-77592-5_3) (http://link.springer.com/10.1007/978-3-642-77592-5_3).
- ↑ Jim Henle: The Exact Science. In: The Mathematical Intelligencer. 36, Nr. 4, ISSN 0343-6993, S. 98–101 (doi:10.1007/s00283-014-9507-8) (http://link.springer.com/10.1007/s00283-014-9507-8).
- ↑ Friedman, Michael (1992), Philosophy and the Exact Sciences: Logical Positivism as a Case Study, у Earman, John (ред.), Inference, Explanation, and Other Frustrations: Essays in the Philosophy of Science, Pittsburgh series in philosophy and history of science, т. 14, Berkeley and Los Angeles: University of California Press, с. 84, ISBN 9780520075771
- ↑ Neugebauer, Otto (1962), The Exact Sciences in Antiquity, The Science Library (вид. 2nd, reprint), New York: Harper & Bros.
- ↑ Sarkar, Benoy Kumar (1918), Hindu Achievements in Exact Science: A Study in the History of Scientific Development, London / New York: Longmans, Green and Company, ISBN 9780598626806
- ↑ Harman, Peter M.; Shapiro, Alan E. (2002), The Investigation of Difficult Things: Essays on Newton and the History of the Exact Sciences in Honour of D.T. Whiteside, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 9780521892667
- ↑ Pyenson, Lewis (1993), Cultural Imperialism and Exact Sciences Revisited, Isis, 84 (1): 103—108, Bibcode:1993Isis...84..103P, doi:10.1086/356376, JSTOR 235556,
[M]any of the exact sciences... between Claudius Ptolemy and Tycho Brahe were in a common register, whether studied in the diverse parts of the Islamic world, in India, in Christian Europe, in China, or apparently in Mesoamerica.
- ↑ Shapin, Steven (2018). The Scientific Revolution (вид. 2nd). Chicago, IL: The University of Chicago Press. с. 46—47. ISBN 9780226398341.
- ↑ Principe, Lawrence (2011). The Scientific Revolution: A Very Short Introduction. New York, NY: Oxford University Press. с. 27. ISBN 9780199567416.
- ↑ Grant, Edward (2007), A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the Nineteenth Century, Cambridge: Cambridge University Press, с. 42—43, ISBN 9781139461092,
In addition to the exclusion of medicine from natural philosophy, Aristotle also excludes the mathematical, or exact, sciences which he characterizes as "the more natural of the branches of mathematics, such as optics, harmonics and astronomy." ...the exact sciences [for Aristotle] belong neither wholly to natural philosophy nor to mathematics but are relevant to both. Because they were viewed as lying between the two disciplines, the exact sciences came to be known as middle sciences (scientae mediae) during the Middle Ages.
- ↑ Cormack, Lesley (1994). Flat Earth or round sphere: misconceptions of the shape of the Earth and the fifteenth-century transformation of the world. Ecumene. 1 (4): 365. Bibcode:1994CuGeo...1..363C. doi:10.1177/147447409400100404. JSTOR 44251730.
- ↑ Aquinas, Thomas, Summa Theologica, Part I, Q. 1, Art. 1, Reply 2, процитовано 3 вересня 2016,
For the astronomer and the physicist both may prove the same conclusion: that the earth, for instance, is round: the astronomer by means of mathematics (i.e. abstracting from matter), but the physicist by means of matter itself.
- ↑ Grant, Edward (2007), A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the Nineteenth Century, Cambridge: Cambridge University Press, с. 303—305, ISBN 9781139461092
- ↑ Grant, Edward (2007), A History of Natural Philosophy: From the Ancient World to the Nineteenth Century, Cambridge: Cambridge University Press, с. 303, 312—313, ISBN 9781139461092