Трофоній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трофоній

Трофоній (грец. Τροφώνιος) — за одним з найвідоміших переказів, син Аполлона (варіант: Зевса або орхоменського владаря Ергіна), брат Агамеда, вихованець Деметри. В культі Т. знаходимо багато спільного з Деметрою, Персефоною, Асклепієм та іншими божествами, які в Беотії були відомі під збірним іменням Трофоніадів. Поряд з іншими хтонічними божествами (Амфіараєм, Асклепієм) Т. був наділений даром відкривати людям майбутнє. Той, хто цікавився своєю долею, мав перебувати в стані жаху. Згодом Т. із хтонічного божества зробився місцевим і коло міфів про нього розширилося внаслідок додання місцевих героїчних переказів. Розповідали, що він був будівничим лебадійського і дельфійського храмів, скарбниці беотійського (орхоменського) царя Гіріея, палаців тощо. За міфом, Т. та Агамед побудували скарбницю Гіріея так, що можна було виймати один камінь і викрадати скарби. Щоб зловити злодія, Гіріей зробив пастку, в яку потрапив Агамед. Т., боячись зізнання брата, відрубав йому голову; на місці, де були так звані яма й стовп Агамеда, земля поглинула Т.

Трофоній — епітет Зевса — Zeus Chthonios (Підземний Зевс) з храмом та оракулом у Беотії.

Література[ред.ред. код]