Тюрбе
Дюрбе́ (кримс. Dürbe), Тюрбе́ (тур. Türbe, від араб. تُرْبَةٌ, ту́рба — «земля», «ґрунт», «могила») — надгробна споруда, мавзолей-усипальниця, монументальна гробниця у мусульманській архітектурі, у країнах Європи, Близького та Середнього Сходу. Виконує роль гробниці-мавзолею для представників знаті, правителів або духовних лідерів. Знаходилася біля медресе або розташовувалася окремо, нерідко у складі поховального комплексу. Первісно являла собою невелику призматичну будівлю з купольним перекриттям. Надалі — облаштовувалося кілька залів з ярусними переходами, обхідними галереями. Вхід виділявся високим пештаком, мінаретами, а фасади й інтер'єри прикрашалися тонким різьбленим декором і різнокольоровими кахлями.
Дюрбе часто ставали місцями паломництва (зіярат), особливо якщо вони належали суфійським святим або шанованим правителям.
Назва походить від арабського слова, що означає «земля» або «порох». У перській традиції аналогічні споруди відомі як кубба або гумбад (купол). Архітектурна форма дюрбе почала формуватися в XI столітті в архітектурі сельджуків на території Ірану та Анатолії, згодом трансформувавшись під впливом місцевих традицій. Зокрема, у Румелії та Західній Анатолії відчувається вплив візантійської архітектури, а в Східній Анатолії — вірменської. Тюрбе є важливим елементом культурного ландшафту Балкан, Центральної Європи та Криму.
Це переважно невеликі однокамерні приміщення з купольним перекриттям. Найчастіше зустрічаються шести- або восьмикутні споруди, проте існують чотирикутні та круглі ротонди. У центрі розташовується багатий саркофаг, який зазвичай є символічним — саме поховання здійснюється нижче рівня підлоги. Над саркофагом (особливо в чоловічих похованнях) часто встановлювали дерев'яний або кам'яний білий тюрбан, що символізував чистоту та статус померлого. Внутрішні стіни могли прикрашатися керамікою, кахлями або розписами, тоді як зовнішня кладка часто залишалася відкритою.
Вважається, що класична форма тюрбе походить від вигляду тюркських кочових наметів.[1]
Дюрбе, що будували у Криму в часи Кримського ханства, були багатогранними, а квадратний план для старої кримськотатарської архітектури є показником значної давності будівлі.[2] Найбільша концентрація збережених дюрбе спостерігається в околицях Бахчисарая, зокрема на території Ханського палацу та в урочищі Салачик. Існують мавзолеї ханів, знаті, духовних осіб і навіть наложниць. Наприклад, дюрбе-ротонда хана Менглі II Ґерая в Бахчисараї є рідкісним прикладом відкритої архітектурної форми. Попри наявність монументальних мавзолеїв, багато представників династії Ґераїв (Чингізидів) поховані у звичайних могилах згідно з принципами ісламської скромності.[3]
- Дюрбе в Криму, Україна
-
Дюрбе Хаджі Ґерая, Салачик
-
Дюрбе-ротонда Менглі II Ґерая в Хансараї
-
Дюрбе Діляри-бікеч на картині Карло Боссолі «Бахчисарай». (1820-ті роки)
-
Поштова марка України. «Дюрбе перших кримських ханів»
- Тюрбе в інших країнах
-
Тюрбе Байрактара в Косово
-
Тюрбе Ідріша Баби в Печі, Угорщина
-
Тюрбе на вершині гори Томорр, Албанія
-
Тюрбе - мечеть Султана Мурата, Скопʼє, Північна Македонія
-
Тюрбе у Верхньому місті Монемвасії, Греція
-
Єшиль-Тюрбе в Бурсі, Туреччина
-
Мавзолей Дірі Баби в Азербайджані
- Тюрбе // Атеистический словарь. — М.: Политиздат, 1986.
- Тюрбе [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.: Перун, 2005.
- Тюрбе [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
- ↑ Культовая архитектура Крымского ханства: восьмигранные мавзолеи. Реальное время (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2023. Процитовано 28 лютого 2026.
- ↑ Байцар, Андрій (понеділок, 26 червня 2017 р.). Андрій Байцар: Український Крим. Дюрбе Бахчисарая. Андрій Байцар. Процитовано 28 лютого 2026.
- ↑ 5 крымских дюрбе, сохранившихся до наших дней. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (рос.). 6 червня 2020. Архів оригіналу за 22 липня 2025. Процитовано 28 лютого 2026.