Тікей
| Тікей | |
|---|---|
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 14°57′ пд. ш. 144°33′ зх. д. / 14.950° пд. ш. 144.550° зх. д.Координати: 14°57′ пд. ш. 144°33′ зх. д. / 14.950° пд. ш. 144.550° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Кінг-Джордж (острови) |
| Площа | 4 км² |
| Довжина | 3,9 км |
| Ширина | 1,7 км |
| Країна | |
.svg){kind=small} Франція | |
| Адм. одиниця | Takaroad |
| Населення |
0 осіб |
| Відкрито | 18 травня 1722 |
  Тікей Тікей (Франція) | |
 | |
 Тікей у Вікісховищі | |
Тікей, також відомий як Ману[1], Тікай і Тіку — острів у групі Туамоту у Французькій Полінезії. Тікей — це не типовий атол Туамоту, а окремий острів. Він завдовжки 3,9 км, завширшки 1,6 км, площа суходолу становить 4 км2. Найвища точка острова досягає 3 м над рівнем моря[2]
Географічно Тікей є частиною підгрупи островів Кінг-Джордж (Îles du Roi Georges), до якої входять Ахе, Маніхі, Такапото, Такароа і Тікей.
Тікей незаселений. Раніше люди проживали на острові й головне село називалося Терепорепо. Найближча земля — атол Такапото, лежить за 73 км на північний захід. Острів Тікей малодосліджений.
Історія[ред. | ред. код]
Першим зареєстрованим європейцем, який прибув до Тікей, був голландський мореплавець Якоб Роггевен 18 травня 1722 року. Він назвав цей острів «Карлсхофф».
Російський мореплавець Отто фон Коцебу досяг Тікея у 1816 році. Він назвав його «Романзов», на честь головного спонсора його експедиції.
Адміністрація[ред. | ред. код]
Тікеї належить до комуни Такароа, яка складається з острова Такароа, острова Тікеї та атолу Такапото.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Young, J.L. (1889). Names of the Paumotu Islands, with the old names so far as they are known. The Journal of the Polynesian Society. 8 (4): 264—268. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 21 вересня 2014.
- ↑ Dahl, prepared by the International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, Commission on National Parks and Protected Areas ; in collaboration with the United Nations Environment Programme; based on the work of Arthur Lyon (1986). Review of the protected areas system in Oceania (вид. Sept. 1986.). Gland, Switzerland: IUCN. с. 203. ISBN 2880325099.
Посилання[ред. | ред. код]
- Список атолів (фр.)