Маніхі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манігі
(фр. Manihi)
Географія
14°27′ пд. ш. 146°04′ зх. д. / 14.450° пд. ш. 146.067° зх. д. / -14.450; -146.067Координати: 14°27′ пд. ш. 146°04′ зх. д. / 14.450° пд. ш. 146.067° зх. д. / -14.450; -146.067
Акваторія Тихий океан
Група островів Кінг-Джордж
Площа 160 км²
Найвища точка 9 ± 0 м
Країна
 Франція
Адм. одиниця Манігіd
Населення
Відкрито 10 квітня 1616
Манігі. Карта розташування: Французька Полінезія
Манігі
Манігі
Манігі (Французька Полінезія)
Мапа

CMNS: Маніхі у Вікісховищі

Манігі (фр. Manihi) або Паеуа[1] — кораловий атол на архіпелазі Туамоту, що є частиною Французької Полінезії. Це одна з найпівнічніших туамотів, розташована в підгрупі Кінг-Джордж. Населення — 650 мешканців (перепис 2017 року).

Географія

[ред. | ред. код]
Вид на лагуну.

Манігі — відносно великий витягнутий атол. Його овальна лагуна має розміри 27 км завдовжки і 8 км завширшки та оточений незліченними острівцями. Лагуна добре відома серед любителів підводного плавання своєю красивою та різноманітною морською фауною, включаючи, серед інших видів, манту.

У лагуну, розташовану поблизу південного краю атолу, можна потрапити лише через один прохід. Він відомий як Passe de Tairapa.

Головне село — Паеуа. Інше важливе село, Туріпаоа (фр. Turipaoa), розташоване у південно-західній частині атолу, де проживає близько 400 мешканців. Кілька островів населені від окремих особин до 400.

Найближчою землею до Манігі є атол Ахе, розташований 14 км на захід.

Демографія

[ред. | ред. код]

У 2017 році загальна чисельність населення Манігі становить 650 осіб[2] .

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1977 192
1983 313 +63.0%
1988 429 +37.1%
1996 769 +79.3%
2002 789 +2.6%
2007 816 +3.4%
2012 685 −16.1%
2017 650 −5.1%

Історія

[ред. | ред. код]

На Манігі є дві стародавні полінезійські церемоніальні платформи, побудовані з блоків коралів (marae на туамотуанському). Першими зареєстрованими європейцями, які прибули до Манігі, були голландські дослідники Якоб Лемер і Віллем Схаутен під час їхньої тихоокеанської подорожі 1615—1616 років.[3] Вони назвали цей атол «острів Вотерленд». Британський дослідник Джон Байрон, який досяг Манігі в червні 1765 року, назвав атол «Остров Принца Уельського».

Економіка

[ред. | ред. код]

Сьогодні на атолі Манігі розташована велика кількість перлинних ферм, а також перша у Французькій Полінезії ферма з виробництва чорного перлу.[4]

На Манігі був п'ятизірковий курорт, який називався Pearl Beach Manihi resort, у якому є бунгало над водою в лагуні. Цей курорт закрився наприкінці 2012 року.

На атолі є один аеродром, урочисто відкритий у 1994 році: аеропорт Манігі. Він розташований недалеко від Туріпаоа і обслуговується місцевою авіакомпанією Air Tahiti.

Адміністрація

[ред. | ред. код]
Село Туріпаоа.

Комуна Манігі[fr] складається з островів Манігі та Аге[5], які є асоційованими комунами. Місцем розташування комуни є село Паеуа.[5] Чинним мером комуни є Джон Дроллет.[6]

Флора та фауна

[ред. | ред. код]

На атолі є ендемічна популяція очеретянки довгодзьобої та тілопо атолового.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Young, J.L. (1899). Names of the Paumotu Islands, with the old names so far as they are known. Journal of the Polynesian Society. 8 (4): 264—268. Архів оригіналу за 10 February 2012. Процитовано 7 January 2015.
  2. Atlas de Polynésie: Manihi, Direction des ressources marines du Gouvernement de la Polynésie française, consulté le avril 2019.(фр.)
  3. Discovery & Discoverers of French Oceania. Pacific Islands Monthly. Т. IX, № 7. 15 February 1939. с. 32. Процитовано 9 August 2021.
  4. Manihi. Tahiti.com. Процитовано 9 August 2021. Tahiti's first traditional pearl farms originated in Manihi, and many are still in operation today
  5. а б Décret n°72-407 du 17 mai 1972 portant création de communes dans le territoire de la Polynésie française, Légifrance
  6. Emmanuel Macron is welcomed with garlands of flowers and seashells on Manihi Island. EuroNews. 27 July 2021. Процитовано 9 August 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]