Отто фон Коцебу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто фон Коцебу
Otto von Kotzebue - Forschungsreisender.jpg
Народився 30 грудня 1787(1787-12-30)[1][2][…]
Ревель, Ревельське намісництво, Російська імперія[4]
Помер 15 лютого 1846(1846-02-15)[1][2][…] (58 років)
Ревель, Естляндська губернія, Російська імперія[4]
Поховання Естонська Республіка
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність балтійські німці
Діяльність мандрівник-дослідник, землевласник, військовослужбовець
Військове звання Капітан 1-го рангу і капітан 2-го рангу
Рід Kotzebued
Батько Август фон Коцебуd
Родичі Karoline Ludecusd
Брати, сестри  • Пауль Деметріус Коцебу, Moritz von Kotzebued, Wilhelm von Kotzebued і Alexander Kotzebued
Діти Коцебу Петро Оттович
Герб сім'ї Коцебу

Отто фон Коцебу (нім. Otto von Kotzebue), також зросійщене — Отто Євстафійович Коцебу (рос. Отто Евстафьевич Коцебу; нар. 30 грудня 1787, Ревель — 3 лютого 1846, там же) — російський мореплавець німецького походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько — письменник і драматург Август Фрідріх Фердинанд фон Коцебу (1761—1819). Мати — Фредеріка Ессен, померла рано. Мачуха — Крістіна фон Крузенштерн. Прізвище вказує на західнослов'янські коріння його предків із Західної Пруссії.

У восьмирічному віці Отто Коцебу був відправлений до Петербурзького кадетського корпусу.

Перше навколосвітнє плавання[ред. | ред. код]

У 15 років як юнга-доброволець став учасником першого навколосвітнього плавання (з 1803 по 1806 роки) на вітрильному шлюпі «Надєжда» під командуванням Крузенштерна.

Друге навколосвітнє плавання[ред. | ред. код]

Другий раз відправився в подорож навколо світу з 1815 по 1818 рік на бригу «Рюрик», відкрив у Тихому океані 399 островів і на південному сході від Берингової протоки — затоку Коцебу, а в січні 1817 року — архіпелаг Румянцева.

Третє навколосвітнє плавання[ред. | ред. код]

У січні 1823 року Коцебу призначений командиром 24-гарматного шлюпа «Підприємство», який ще будувався та мав доставити вантаж на Камчатку, а потім упродовж року курсувати біля узбережжя Російської Америки для боротьби з контрабандистами і для захисту російських поселень від можливих нападів місцевих племен. У 1823—1826 роках він здійснив на шлюпі свою третю подорож навколо світу.

Після повернення, в 1826 році, Коцебу підвищений до звання капітана 2-го рангу.

Подальшу службу проходив у Ревелі, командуючи кораблем «Імператор Петро I»[ru]. У 1829 році підвищений до звання капітана 1-го рангу.

Через проблеми зі здоров'ям, яке було підірване в навколосвітніх подорожах, подав у відставку. Останні шістнадцять років життя провів у своєму маєтку Киуе під Ревелем.

Похований у селі Козе Гар'юмааського повіту на кладовищі при лютеранській церкві святого Миколая.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Отто Коцебу названа відкрита ним затока Коцебу на сході від Берингової протоки і вулиця в його рідному місті Талліні. Від однойменної затоки отримало назву і місто Коцебу на Алясці (США).

Лінія породи аляскинских маламутів носить назву Коцебу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]