Тіксоетенілідин
| Тіксоетенілідин | |
|---|---|
| |
| Назва за IUPAC | Thioxoethenylidene |
| Ідентифікатори | |
| PubChem | 101170561 |
| SMILES | [C+]#C[S-] |
| InChI | InChI=1S/C2S/c1-2-3 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C2S |
| Молярна маса | 56,09 г/моль |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Тіксоетенілідин — реакційноздатна гетероалеленова молекула з формулою CCS[1].
Поширеність[ред. | ред. код]
CCS зустрічається в космосі у великих кількостях[1], зокрема, в молекулярній хмарі Тельця[en] в TMC-1, TMC-1c і 1521B. Ймовірно, вона присутня в молодих беззоряних ядрах молекулярних хмар[2].
Утворення[ред. | ред. код]
CCS утворюється при конденсації пропадієндитіону SCCCS або тіксопропадієнону OCCCS у твердому аргоні під час опромінення ультрафіолетовим світлом[1]. Інший спосіб його утворення — тліючий розряд у суміші сірковуглецю та гелію. Ще один спосіб — опромінення електронами сірковмісних гетероциклів[1].
CCS та аніон CCS− також можуть утворюватися в твердих неонових матрицях[3].
Властивості[ред. | ред. код]
CCS може бути лігандом. Він може утворювати асиметричний місток між двома атомами молібдену в сполуці Mo2(μ,σ(C):η2(C′S)-CCS)(CO)4(гідротрис(3,5-диметилпіразол-1-іл)борат)2. Тут один атом вуглецю має потрійний зв'язок з молібденом, а інший має подвійний зв'язок з іншим атомом молібдену, який також має одинарний зв'язок з атомом сірки[4].
Ультрафіолетовий спектр містить смуги поглинання між 2800 і 3370 Å, а також у ближньому інфрачервоному діапазоні між 7500 і 10000 Å[1]. CCS може реагувати з CCCS з утворенням C5S[1].
Інфрачервоний спектр у твердому аргоні містить вібраційну смугу на 1666,6 см−1, звану v1, а іншу на 862,7 см−1, звану v2. Обертон 2v1 становить 3311,1 см−1. Комбінована смуга вібрації та вигину припадає на 2763,4 см−1[1]
Мікрохвильовий спектр містить лінії випромінювання 43 − 32 на 45,4 ГГц і 21 — 10 на 22,3 ГГц, важливі для виявлення молекул у молекулярних хмарах[2].
Теорія передбачає, що зв'язок CC має довжину 1,304 Å, зв'язок C–S — довжину 1,550 Å[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Maier, Günther; Reisenauer, Hans Peter; Ruppel, Raimund (October 2004). Thioxoethenylidene C2S: A Matrix-Spectroscopic Study. European Journal of Organic Chemistry. 2004 (20): 4197—4202. doi:10.1002/ejoc.200400252.
- ↑ а б Roy, Nirupam; Datta, Abhirup; Momjian, Emmanuel; Sarma, Anuj P. (20 September 2011). Imaging of the CCS 22.3 GHz emission in the Taurus Molecular Cloud complex. The Astrophysical Journal. 739 (1): L4. arXiv:1106.4011. Bibcode:2011ApJ...739L...4R. doi:10.1088/2041-8205/739/1/L4.
- ↑ Riaplov, Evgueni; Wyss, Muriel; Maier, John P; Panten, Dietmar; Chambaud, Gilberte; Rosmus, Pavel; Fabian, Juergen (November 2003). Electronic absorption spectra of CCS− and CCS in neon matrices. Journal of Molecular Spectroscopy. 222 (1): 15—21. Bibcode:2003JMoSp.222...15R. doi:10.1016/S0022-2852(02)00050-4.
- ↑ Caldwell, Lorraine M.; Hill, Anthony F.; Stranger, Robert; Terrett, Richard N. L.; von Nessi, Kassetra M.; Ward, Jas S.; Willis, Anthony C. (12 January 2015). Thioxoethenylidene (CCS) as a Bridging Ligand. Organometallics. 34 (1): 328—334. doi:10.1021/om5011319.
- ↑ Xie, Yaoming; Schaefer, Henry F. (March 1992). Naked organosulfur clusters: The infrared spectrum of the C2S molecule. The Journal of Chemical Physics. 96 (5): 3714—3717. Bibcode:1992JChPh..96.3714X. doi:10.1063/1.461874.