Тірдат (цар Іберії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тірдат I
Народився невідомо
Помер 406
Громадянство
(підданство)
Kartli - drosha jvari.svg Іберія
Національність кавказький ібер
Діяльність монарх
Титул цар Іберії
Посада King of Iberiad
Термін 394—406 роки
Попередник Вазар-Бакур II
Наступник Фарсман IV
Конфесія християнство
Рід Хосровіди
Батько Рев II
Мати Саломе Вірменська
Діти 1 донька

Тірдат I (*თრდატი, д/н —406) — цар Іберії у 394406 роках. Основним історичним джерелом про цього володаря є збірка середньовічних літописів «Картліс цховреба».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Хосровідів. Молодший син Рева II, царя Іберії, та Саломе з династії Вірменських Аршакидів. У 361 році втратив батька. У 363 році після повалення старшого брата — царя Саурмага II — втік разом з ним до Римської імперії. У 370 році під час походу римських військ до Іберії повернувся. Допомагав братові правити у його частині (південній Іберії).

У 378 році після другого повалення Саурмага II залишився в царстві. Згодом видав доньку за свого родича — царя Вазар-Бакура II. У середині 380-х років спробував за допомогою вірменських родичів повалити останнього, проте невдало — Вазар-Бакур II утримався на троні завдяки перській військовій допомоги.

У 394 році після смерті Вазар-Бакура II, Тірдат скористався малолітством синів останнього і захопив трон. Згідно з грузинськими літописами Тірдат I відзначився здоровим глуздом, розсудливістю і дипломатичним хистом. Завдяки цьому, йому вдалося домовитися про залишення військами Сасанідської Персії меж Іберії, що сприяло піднесенню авторитету царської влади. Невдовзі після цього уклав союз з візантійським імператором Аркадієм.

Водночас сприяв посиленню християнства, наказавши спорудити величні церкви в містах Руставі і Некресі. Помер 406 року. Йому спадкував онук Фарсман IV.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Челидзе В. Исторические хроники Грузии. — Тбилиси: Мерани, 1980.
  • Rapp S. H. Studies In Medieval Georgian Historiography: Early Texts And Eurasian Contexts. — Peeters Bvba, 2003. — P. 314 & 328. — ISBN 9-0429-1318-5.