Удбина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище
Удбина
Udbina/Удбина

Crkva hrvatskih mučenika in Udbina.JPG
Місцева католицька церква хорватських мучеників

Координати 44°31′52″ пн. ш. 15°45′57″ сх. д.H G O

Країна Хорватія Хорватія
Історична область Ліка
Жупанія Ліцько-Сенська
Громада Удбина
Мер Іван Пешут (ХДС)
Перша згадка 1491
Площа громади: 683,15 км²
Висота центру 828  м
Офіційна мова хорватська, сербська
Населення 960 осіб (2011)
Густота населення громади: 2,74  осіб/км²
Агломерація 1 874
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+385)53
Поштовий індекс 53234
Автомобільний код GS
GeoNames 3188554
OSM 226465 ·R (Ліцько-Сенська жупанія)
Офіційний сайт www.udbina.hr
Удбина. Карта розташування: Хорватія
Удбина
Удбина
Удбина (Хорватія)
Удбина у Вікісховищі?

У́дбина (хорв. Udbina, серб. Удбина[1]) — селище і однойменна громада в Хорватії, на території Ліцько-Сенської жупанії, в історико-географічній області Ліка. Колишній центр історичної Крбавської жупанії. Лежить на перехресті важливих шляхів у напрямку Госпича, Корениці, Грачаця, Оброваця і Біхача.

Історія[ред. | ред. код]

Турки підкорили Удбину 1527 року, спорудили фортецю і перетворили її на міцний опорний пункт для подальших завоювань углиб території, а особливо в напрямку Сеня. Під час турецького владарювання Удбина належала до Ліцького санджака і була одним із 29 капітанств. Коли влітку 1689 року майже всю Ліку було визволено, турецькі війська з її міст відійшли до Удбини з наміром рішуче її боронити. Взяті в облогу 3 липня військами Країни під командуванням генерала з Карловаця Геберштайна, оборонці 21 липня здалися, оскільки залишилися без води та підмоги. З того часу Удбина стала могутнім форпостом у боротьбі з турками.

У Другу світову містечко входило до Великої жупи Ліка-Гацька на правах районного центру.

До війни в Хорватії Удбина належала до великої громади Корениця, створеної ще за часів СФРЮ. Тоді ж неподалік від Удбини існувала велика військова база ЮНА. Від розпаду Югославії і до серпня 1995 року місцевість перебувала у складі сепаратистської Республіки Сербська Країна.


Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1 874 осіб[2], 1 з яких назвав рідною українську мову[3]. Населення самого поселення становило 960 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади[4]:









Circle frame.svg

Етнічний склад громади Удбина:

   серби (51.12%)
   хорвати (45.04%)
   невідомо (1.12%)
   невизначені (2.13%)








Circle frame.svg

Конфесійний склад громади Удбина:

   без релігії і атеїсти (2.61%)
   невідомо (2.08%)
   інші релігії (0.75%)

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім поселення Удбина, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 8,36°C, середня максимальна – 22,70°C, а середня мінімальна – -7,76°C. Середня річна кількість опадів – 1251,00 мм.[5][6]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,52 6,72 10,13 14,20 18,95 22,29 22,70 22,60 18,28 13,67 8,46 4,38
Середня температура, °C −1,13 0,10 3,51 7,56 12,32 15,65 18,09 17,98 13,66 9,04 3,86 −0,24
Середній мінімум, °C −7,76 −6,53 −3,12 0,93 5,68 9,03 13,46 13,34 9,02 4,42 −0,78 −4,87
Норма опадів, мм 90 92 94 106 93 93 69 82 120 133 154 125
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.16 2.30 2.50 2.44 2.24 2.00 1.96 1.85 1.98 2.12 2.34 2.42
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4758 7424 10947 15362 19406 21496 23064 19994 14849 9600 5154 3941
Джерело: [5][6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA (PDF). Процитовано 11 листопада 2015. 
  2. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Література[ред. | ред. код]

  • В. Клајић, Грађа за топографију личко-крбавске жупаније у средње веку, Вјесник Хрватског археолошког друштва Н. С., 1902;
  • В. Клајић, Повијест Хрвата IV, Загреб 1904;
  • Ђ. Сабо: Средовјечни градови у Хрватској и Славонији, Загреб 1920;
  • Х,. Крешевљаковић: Капетаније у Босни и Херцеговини, Сарајево 1954.
  • Е. Челебија: Путопис — одломци о југословенским земљама, I Сарајево 1957;
  • Ослободилачки рат народа Југосланије, -{I и II}- Београд 1957—58.
  • Дабић, Војин С. (2000). Војна крајина: Карловачки генералат (1530-1746). Београд: Свети архијерејски синод Српске православне цркве. 
  • Енциклопедија Југославије ЈЛЗ Загреб 1971, том 8 pp. 413/14.