УкрІннМаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

УкрІннМаш — українське підприємство обронно-промислового комплексу. Розташоване у Харкові.[1]

Історія[ред. | ред. код]

У 2017 році Укріннмаш представила проєкт БМП «Кевлар-Е».[2]

Влітку 2020 року стало відомо, що державні та приватні українські підприємства, зокрема ДККБ «Луч», Ізюмський приладобудівний завод та корпорація «УкрІннМаш», створюють глибоку модернізацію самохідного ПТРК «Штурм-С» для Збройних сил України[3].

На початку червня 2021 року видання Defense Express повідомило, що УкрІннМаш разом з ДП «НДІ „Квант-Радіолокація“» завершували роботи над першими зразками нової мобільної РЛС «Мінерал-У» на шасі Tatra 8×8.[1] У серпні 2021 були готові два радари, вони проходили останню перевірку перед їх передачею Збройним силам України в рамках виконання державного оборонного замовлення.[4]

У січні 2022 року КБ «Луч» спільно з УкрІннМашем почали ходові випробовування першої серійної пускової установки протикорабельного комплексу «Нептун» на шасі Tatra T 815 8х8.[5]

Продукція[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

Генеральні директори[ред. | ред. код]

Президенти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Очі «Нептуна» – мобільна РЛС «Мінерал-У»: перші фото. Ukrainian Military Pages. 6 червня 2021. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  2. Проект української БМП «Кевлар». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 24 листопада 2017. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  3. Українські компанії створюють глибоку модернізацію самохідного ПТРК «Штурм-С». Ukrainian Military Pages. 28 липня 2020.
  4. "Нептун" не лишиться без "очей": нові українські загоризонтні РЛС "Мінерал-У" для ЗСУ майже готові (відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  5. Почалися ходові випробування серійної пускової установки комплексу РК-360МЦ "Нептун" (відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  6. а б Немілостівий Віталій Олександрович. LB.ua. 17 березня 2021. Процитовано 23 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Реєстри[ред. | ред. код]