Умдат уль-Умара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умдат уль-Умара
Umdat ul-Umara
Umdat ul-Umara.jpg
Наваб
Правління 1795-1801
Попередник Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі
Наступник Азім-уд-Даула
Біографічні дані
Релігія Іслам
Народження 1748(1748)
Смерть 1801(1801)
Мадрас, Індія
Поховання
Батько Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі

Гулам Гусейн Алі Хан або Умдат уль-Умара (англ. Ghulam Husain Ali Khan, 8 січня 1748 — 15 липня 1801) — наваб індійського князівства Аркот з 1795 по 1801 рік. Його дід, Анваруддін Хан, дав йому ім'я Абдул Валі. Але пізніше був названий Умдатом уль-Умара, на честь Імператора Мугулов Шан Алама Другого.[1]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Умдат уль- Умара був сином Мухаммеда Алі Хан Валахьяхі, затятого союзника Ост-Індської компанії Великої Британії.
Був призначений навабом Субаха Насарнагаром (17591760 роки) і субахом Акротії (1760 рік), і був підвищений імператором Шах Аламом Другим до титулу Умдата Уль Умаров, завдяки заступництву Роберта Клайва, 12 серпня 1765 року.

Період правління[ред. | ред. код]

Він швидко очолив князівство одразу після смерті його батька, 13 жовтня, і був призначений в муснад 16 жовтня 1795 року Умдат уль-Умара, займав престол з 1795 по 1801 рік.

Під час його правління британська Ост-Індська компанія вимагала земельні наділи як подарунки. Багато учасників британської Ост-Індської компанії вважали, що Умдат уль-Умара, як Наваб Карнатіка, таємно допомагав Тіпу Султану під час четвертої англо — майсурскої війни. Після поразки Тіпу Султана в 1799 році, британці відразу ж звинуватили наваба у співпраці з Тіпу Султаном і вимагали всю адміністрацію королівства як компенсацію.

Умдат уль-Умара чинив опір вимогам британської Ост-Індської компанії. Незабаром після цього Умдат уль-Умара помер, можливо був отруєний компанією. Захоплення володінь Умдат уль-Умара Британією відбувся під час правління його племінника і спадкоємця Азім-уд-Даул. Як тільки Азім-уд-Даул зійшов на престол 31 липня 1801, він був змушений підписати договір передачі цивільного і муніципального управління Карнатіка британській Ост-Індської компанії. Цей документ означав, що Азім-уд-Даул поступився всіма свої землями британському правлінню, в тому числі й територією Полігарс.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prince of Arcot. www.princeofarcot.org. Процитовано 2015-11-19.