Британська Ост-Індійська компанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Британська Ост-Індійська компанія
Тип бізнес-підприємство і підприємство
Форма власності Акціонерне товариство
Галузь Міжнародна торгівля
Засновано 1600
Засновник(и) Джон Уотс[d] і Джордж Уайт[d]
Закриття (ліквідація) 1 червня 1874
Штаб-квартира Лондон

Британська Ост-Індійська компанія у Вікісховищі?
Прапор Британської Ост-Індійської компанії

Британська Ост-Індійська компанія — англійська приватна компанія з торгівлі з країнами Ост-Індії та Китаєм, яка існувала з 1600 по 1858 р.

Історія[ред. | ред. код]

У 1600 р. згідно з хартією королеви Єлизавети засновується Ост-Індійська компанія, що отримала монопольне право на торгівлю з Ост-Індією. Компанія мала великий вплив на життя і політичні рішення всієї Британської Імперії і відігравала важливу роль у її створенні. Колишні співробітники компанії, заробивши великі на ті часи гроші після відходу від справ ставали як правило дуже багатими і впливовими людьми в Британській Імперії, великими землевласниками, отримували дворянські титули, проходили в англійський парламент, лобіюючи інтереси компанії. Крім того компанія платила власним коштом велику зарплатню військовим і чиновникам британських колоній, забезпечуючи таким чином власні інтереси. Про це існує чимало згадок в різних книжках, як наукових, так і в художніх.

Індійський період[ред. | ред. код]

Індія в 1784

Діяльність Британської Ост-Індійської компанії в Індії почалась в 1612 році, коли Джахангір дозволив заснувати факторію в Сурат.

В 1612 році збройні сили компанії завдають серйозної поразки португальцям в битві при Сува. В 1640 місцевий правитель Віджаянагара дозволив заснувати другу факторію в Мадрасі. В 1647 році компанія вже має 23 факторії в Індії.

В 1687 штаб-квартира Компанії в Західній Азії була переміщена з Сурату в Бомбей. Компанія спробувала силою домогтися торговельних привілеїв, але програла, і була змушена просити Великого Могола про милість. У 1690 році було засновано поселення компанії в Калькутті, після відповідного дозволу Великого Могола .Почалася експансія Компанії на субконтинент. У той же час така ж експансія відбулася низкою інших європейськихкомпаній — Голландської, Французької та Датської.

У 1757 році в битві при Плессі війська Британської Ост-Індської компанії на чолі з Робертом Клайвом розбили війська бенгальського правителя Сіраджа-уд-Даула. Після перемоги при Буксаре (1764) компанія отримала право на правління Бенгалією, Біхаром і Орісса.

Англо-майсурські війни 1766—1799 і Англо-маратхські війни 1772—1818 зробили компанію домінуючою силою на південь від річки Сатледж.

Британці монополізували зовнішню торгівлю Бенгалії, а також найважливіші галузі внутрібенгальской торгівлі. Різко зросли податки. Результатом був страшний голод 1769—1770 рр., Під час якого загинуло від 7 до 10 мільйонів бенгальців. У 1780-1790-х роках голод в Бенгалії повторився.

Експансія Британської Ост-Індської компанії мала дві основні форми. Першою було використання субсидіарних договорів. Місцеві правителі передавали Компанії ведення зовнішньої політики і зобов'язувалися виплачувати «субсидію» на утримання армії Компанії. У разі невиплат князівством «субсидії» його територія анексувалася британцями. Місцевий правитель зобов'язався утримувати британського чиновника («резидента») при своєму дворі. Таким чином, компанія визнавала «тубільні держави». Другою формою було пряме правління.

Британія бачила своїм конкурентом Російську імперію. Побоюючись впливу росіян на Персію, компанія почала посилювати тиск на Афганістан, в 1839—1842 відбулася Перша англо-афганська війна. Росія встановила протекторат над Бухарським ханством і приєднала Самарканд в 1868, між двома імперіями почалося суперництво за вплив у Середній Азії, «Велика гра».

У 1857 році було піднято повстання проти британської Ост-Індської компанії, яке відоме в Індії як Перша війна за незалежність або Повстання сипаїв. Однак заколот був придушений, і Британська імперія встановила прямий адміністративний контроль майже над усією територією Південної Азії.

Монополія[ред. | ред. код]

Після свого утворення компанія організувала власне лобі в англійському парламенті. Вона опинилася під тиском підприємців, які хотіли відкрити власні торгові фірми в Індії. У 1694 була зроблена дерегуляція, незабаром скасована. У 1698 була заснована «паралельна» компанія («Англійська компанія, яка торгує з Ост-Індіями»). Після ряду розбіжностей, і в Англії, і в Індії, в 1708 році обидві компанії злилися. В обмін на продовження торгових привілеїв, об'єднана компанія виплатила казначейству 3 млн 200 тис. фунтів стерлінгів.

У 1720 році 15 % британського імпорту було з Індії. Практично весь цей імпорт проходив через компанію. Під тиском лобістів компанії, її ексклюзивні привілеї продовжувалися в 1712 і 1730 — до 1766 року.

У наступні роки англо-французькі відносини різко погіршилися. Сутички призвели до різкого збільшення державних витрат. Вже у 1742 році привілеї компанії продовжилися урядом до 1783 в обмін на позику в 1 млн фунтів стерлінгів.

Семирічна війна 1756—1763 закінчилася поразкою Франції. Їй вдалося зберегти тільки маленькі анклави без військової присутності. Британія почала свою бурхливу експансію в Індії. Витрати на захоплення Бенгалії викликали серйозні фінансові труднощі компанії, які були посилені економічною стагнацією в Європі. Рада директорів спробувала уникнути банкрутства, звернувшись до парламенту за фінансовою допомогою. У 1773 році компанія отримала більше автономії в своїх торгових операціях в Індії, і почала торгівлю з Америкою. Монополістична діяльність компанії стала приводом для Бостонського чаювання.

До 1813 року компанія захопила контроль над всією Індією, виключаючи Пенджаб, Сінд і Непал. Місцеві князі стали васалами Компанії. Викликані цим витрати змусили звернутися до парламенту з петицією про допомогу. В результаті була скасована монополія, виключаючи торгівлю чаєм, і торгівлю з Китаєм. У 1833 році залишки торгової монополії були знищені.

У 1845 році голландська колонія Транкебар була продана Британії. Компанія почала розширювати свій вплив на Китай, Філіппіни і Яву. Відчуваючи нестачу коштів для закупівель чаю в Китаї, компанія почала масове вирощування в Індії опіуму для експорту в Китай.

Кінець компанії[ред. | ред. код]

Після Індійського національного повстання в 1857 році англійським парламентом був прийнятий Акт про краще управління Індією, згідно з яким компанія з 1858 року передавала свої адміністративні функції британській короні. У 1874 році компанія була ліквідована.

Символи[ред. | ред. код]

Прапор[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]