Упекша
| У перекладі на: | |
|---|---|
| Палі: | upekkhā |
| Санскрит: | उपेक्षा upekṣā |
| Китайську: | 捨 shě |
| Японську: | 捨 sha |
| В'єтнамську: | xả |
| Портал Буддизм | |
Упекша — незворушність, неупередженість або стриманість — одне з центральних понять буддизму. Воно означає відсутність пристрастей чи уподобань.[1]
Незворушність — це особлива якість, пов'язана з мудрістю, праджня, яка відрізняється від байдужості. Байдужість — це просто відчуття, ведана[en], ні приємне, ні неприємне. Натомість, незворушність — це «моральна якість»: не відчуття, а воля, санскара.
- Упекша, як і санскара, описується як один із чинників надзвичайно розвиненого зосередження: четвертої дг'яни, незалежно від того, який об'єкт уможливив би це зосередження.
- Упекшу можна розглядати як об'єкт вправи на зосередження або як стан, якого слід досягти, і тоді вона є однією з Чотирьох Божественних станів[en]. Це також десята параміта.
- Упекха-самбоджга — це фактор пробудження, одна з семи якостей, які дозволяють досягти нірвани.
Згідно з Ньянапонікою[en]: «Незворушність — це досконала рівновага розуму. У цьому стані, вкоріненому в проникливому і глибокому баченні речей, розум непохитний. [...] Друге чітке розуміння, на якому має ґрунтуватися незворушність, — це вчення Будди про не-Я (анатта). Це вчення показує, що на рівні кінцевої реальності дії не виконуються „особою“, і результат цих дій не впливає на „особу", „Я“. Вона також показує, що, як наслідок, якщо немає „мене“, ми не можемо говорити і про „моє“. Саме ілюзія „я“ породжує страждання і перешкоджає або порушує незворушність».[2]
Існує медитація про безмежну незворушність (упекшапрамана); Філіп Корну говорить з цього приводу: «Незворушність не слід плутати з апатичною байдужістю або простим нейтралітетом. Неупередженість тут — це любляче ставлення, яке більше не зарезервоване для небагатьох, а призначене для всіх. Мета такої медитації — позбутися відрази та прив'язаності. Її об'єкт, всі істоти, необмежений»[3]. Алексіс Лавіс погоджується, зазначаючи, що «Це уточнення є важливим, тому що ця корелятивна схильність до толерантності (kṣānti), яку буддійські тексти називають upekṣā, часто перекладається як „байдужість“, з ризиком побачити в ній ставлення презирства до того, що мене не цікавить, тоді як це, як вказує санскритський термін, питання подолання (upa) егоїстичних очікувань (ikṣa), які буддизм вважає ілюзорно надбудованими до досвіду»[1].
- ↑ а б Lavis, Alexis; Bitbol, Michel (2018). La conscience à l'épreuve de l'éveil: lecture, commentaire et traduction du "Bodhicaryāvatāra" de Śāntideva. Sagesses d'Asie. Paris: Éditions du Cerf. с. 58. ISBN 978-2-204-12762-2.
- ↑ L'équanimité. www.dhammadelaforet.org. Процитовано 23 травня 2024.
- ↑ Cornu, Philippe (2006). Dictionnaire encyclopédique du Bouddhisme (вид. Nouv. éd. augmentée). Paris: Éd. du Seuil. ISBN 978-2-02-082273-2.
|
