Праджня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Праджня (санскр. प्रज्ञा, або палі paññā) — буддійське поняття, що означає вищу трансцендентальну інтуїтивну Просвітлену мудрість[1][2][3][4], в якій відсутні будь-які ознаки або якості[5]. Праджню можна осягнути лише за допомогою інтуїтивного прозріння та усвідомлення, а не шляхом аналізу[6]. Праджня разом зі співчуттям є головними «опорами» махаянської традиції[1][7].

У хінаянських школах праджня визначалася як здатність «розпізнавати дгарми», в махаянських — це «особлива здатність безпосередньо сприймати реальність, як вона є», яка називається таковістю[7].

У буддизмі раннього періоду мудрістю вважалося інтуїтивне прозріння чотирьох благородних істин та теорії взаємозалежного виникнення[2]. Також традиційно праджня включає в себе перші два етапи Вісімкового Шляху: правильне бачення реальності та правильний намір додержуватися дхарми[7].

У махаянських школах[2] досконала, пробуджена або позамежна праджня має назву праджня-параміта[7][8] і є однією з шести параміт[7], доступних бодгісаттвам та буддам[2].

Символом праджні є дзвіночок[7]. У буддійській тантрі праджня також виражається через жіноче божество[7], яке символізує «реальність як вона є» через пасивний стан свідомості[7].

Праджня, що характеризується як «вичерпне пізнання»[9], є одним з двох видів знань у буддизмі. Цю тему одним з перших розвинув Чжі Дунь. Другим видом є віджняна — відносне та недосконале диференційоване знання, в якому є поняття суб'єкта та об'єкта. Віджняна, згідно з вченням, не може дати людині вичерпного задоволення [8].

Послідовник може реалізувати праджню за допомогою усвідомлювання (смріті), терпіння (кшанті) та медитації (дх'яни) [4]. Шостий дзенський патріарх Хуейнен давав такі рекомендації щодо знаходження праджні: «У якому б місці, в який би час ви не перебували, жодна думка не повинна заплутувати вас, ось тоді ви й будете постійно додержуватися праджни. Якщо хоча б одна думка замутила [ваш розум], тоді всю праджню зруйновано. Але якщо хоча б одна думка знайшла мудрість, тоді негайно народилася і [всезагальна] праджня»[10].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Абаева Л. Л., Андросов В. П., Бакаева Э. П. и др. Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Н. Л. Жуковской, А. Н. Игнатовича, В. И. Корнева. — М. : Республика, 1992. — 288 с. — ISBN 5-250-01657-X.
  • Дюмулен Г. История дзэн-буддизма. — М. : ЗАТ Центрполиграф, 2003. — 317 с. — ISBN 5-9524-0208-9.
  • Лысенко В. Г. Праджня // Новая философская энциклопедия: В 4 тт. / Под редакцией В. С. Стёпина. — М. : Мысль, 2001. — ISBN 5-244-00961-3.
  • Лысенко В. Г. Ранний буддизм: религия и философия. Учебное пособие. — М. : ИНФРАН, 2003. — 246 с. — ISBN 5-201-02123-9.
  • Судзуки Д. Т., Кацуки С. Дзэн-Буддизм: Основы Дзэн-Буддизма. Практика Дзэн. — Бишкек : МП «Одиссей», 1993. — 672 с. — (Библиотека Восточной религиозно-мистической философии). — ISBN 5-89750-046-0.
  • Торчинов Е. А. Буддизм: Карманный словарь. — СПб. : Амфора, 2002. — 187 с. — ISBN 5-94278-286-5.
  • Философия буддизма: энциклопедия / отв. ред.М. Т. Степанянц;. — М. : Вост. лит.,ИФ РАН, 2011. — 1045 с. — ISBN 978-5-02-036492-9.
  • Хамфриз К. Дзен-буддизм. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. — 320 с. — ISBN 5-8183-0505-8.

Посилання[ред.ред. код]