Закінчила Київський інститут культури (1979). У 1991-му при П'ятничанському Будинку культури створила аматорський театр «Бабине літо», в 1993 році — ансамбль «Бабине літо». Працювала директором музичної школи в смт Скалі-Подільській Чортківського району, де очолювала ансамбль «Забава».
заслужений працівник культури України (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[1].
ювілейна медаль «20 років незалежності України» (21 січня 2012) — за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України[2].
Василів, Т. «Лісапетфест-2019» // Свобода плюс Тернопільщина. — 2019. — № 37 (8 трав.). — С. 12.
Калачик, Ю. Чому на ходу з «лісапета» ніхто не стрибає, або Наталя Фаліон про село і популярність, корову і фортепіано, дружбу з Кузьмою та співочих онуків // Нова Тернопільська газета. — 2018. — № 34 (19-25 верес.). — С. [12].
Шурин, В. Наталія Фаліон: «Поки ми на гастролях, чоловіки навчилися і борщ варити, і хліб пекти». Але чи не ревнують? // Високий замок. — 2015. — № 137 (10-16 груд.). — С. 13.
Фаліон. Мільйон. Батальйон, або Давай, баби, давай! // Свобода. — 2015. — № 93 (2 груд.). — С. 3; № 95 (9груд.). — С. 3.
Мечик, І. «Сільський шансон» для тернополян // Свобода. — 2014. — № 33 (23 квіт.). — С. 12.
УРСР → 
Україна
Зовнішні відеофайли
