Скала-Подільська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Скала-Подільська
POL Skała Podolska COA.svg Skala podol gerb.gif
Герб Скали-Подільської Прапор Скали-Подільської
Скала-Подільська
Скала-Подільська на мапі Борщівського району
Скала-Подільська на мапі Борщівського району
Країна Україна Україна
Область/АРК Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Рада Скала-Подільська селищна рада
Код КОАТУУ: 6120855700
Основні дані
Засноване відома з 13 століття
Магдебурзьке право 1443
Статус із 1956 року
Площа 1,52 км²
Населення 4255 (01.01.2012)[1]
Густота 2786 осіб/км²
Поштовий індекс 48720
Телефонний код +380 3541
Географічні координати 48°51′09″ пн. ш. 26°11′40″ сх. д. / 48.85250° пн. ш. 26.19444° сх. д. / 48.85250; 26.19444Координати: 48°51′09″ пн. ш. 26°11′40″ сх. д. / 48.85250° пн. ш. 26.19444° сх. д. / 48.85250; 26.19444
Водойма р. Збруч
Відстань
Найближча залізнична станція: Скала-Подільська
До райцентру:
 - автошляхами: 14,1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 127 км
 - автошляхами: 120 км
Селищна влада
Адреса 48720, Тернопільська обл., Борщівський р-н, смт. Скала-Подільська
Голова селищної ради Любомир Йосифович Черепій
Веб-сторінка http://skala-podilska.at.ua/
Карта
Скала-Подільська (Україна)
Скала-Подільська
Скала-Подільська
Скала-Подільська (Тернопільська область)
Скала-Подільська
Скала-Подільська

Скала́-Поді́льська (до 1939 — Скала-над-Збручем) — селище міського типу Борщівського району Тернопільської області України на західному Поділлі над рікою Збруч. Розташоване на правому березі річки Збруч, за 12 км від райцентру, залізнична станція.

Населення — 4234 осіб (2011).

Історія[ред.ред. код]

Успенський костел, травень 2010

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки голіградської групи фракійського гальштату, давньоруської культури.

Перші згадки, початки[ред.ред. код]

Австрійський період[ред.ред. код]

1885 року господарським способом було збудовано приміщення «Народного Дому».

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператив.

Більшовицький період[ред.ред. код]

Від січня 1940 — селище міського типу. Жовтень 1940 — січень 1959 — райцентр. 14 липня 1941 — 6 квітня 1944 — під нацистською окупацією, під час якої німецькі війська на околицях Скали-Подільської розстріляли 2350 осіб — жителів селища і навколишніх сіл. Також було вбито і замордовано понад 1,5 тис. євреїв — мешканців селища.

Період відновлення Незалежності України[ред.ред. код]

З 24 серпня 1991 — в складі України. Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор — художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є. Шпака — перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення.[3]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Природи[ред.ред. код]

Скала-Подільський замок
Пам'ятник Богданові Хмельницькому

Архітектури, маморіальні таблиці[ред.ред. код]

  • Скала-Подільський замок — оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу. Скала-Подільський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
  • Церква Св. Миколая (має 130 років, в ній брали шлюб Грушевський Михайло та Марія-Іванна з Вояківських[3]
  • Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері (1719, мурований)
  • Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1917, мурована)
  • Капличка, фігура Ісуса Христа (2002)

Споруджено пам'ятники Б. Хмельницькому (1954), на братській могилі воїнів ЧА (1957), на честь перемоги у 2-ій світовій війні (1988), жертвам сталінських репресій (1996), насипано символічну могилу УСС (1990).

  • Пам'ятні хрести на честь Незалежності України (1992), скасування панщини (реставр. 1999)
  • Меморіальні таблиці на честь Михайла Барана (1987), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького (1995)
  • 26 грудня 2014 року в центральному сквері Скали-Подільської проведено урочисте відкриття та посвяту священиками трьох конфесій меморіалу, спорудженого в пам'ять про загиблих героїв — учасників Революції Гідності та бойових дій на сході України — священик УПЦ КП (о. Ілля Негір), РКЦ — (о. Володимир Строгуш) та УГКЦ — (о. Василь Германюк)[4].

Некрополі[ред.ред. код]

У центрі містечка розташована братська могила радянських воїнів, які загинули за визволення Скали — 59 солдатів і офіцерів.

Над могилою — скульптура воїна на прямокутному постаменті. Біля підніжжя постаменту — плита з написом про увічнення пам'яті про воїнів. Паралельно з плитою розміщені по три мармурові плити із прізвищами загиблих воїнів. У тому ж ряду розташовані два окремі поховання з написами: «Здесь похоронен л-т Паршуков Вячеслав Михайлович…», «Здесь похоронен гв. к-н Брюзгин Николай Степанович…»

Соціальна сфера і культура[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа I–III ступенів та I–II ступенів, Будинок культури, бібліотека, музична школа, дитячий парк, поліклініка, ВАТ «Плодорозсадник», «Скала-Подільський спецкар'єр», ДП «Збруч», оздоровчий комплекс «Збруч», райсількомунгосп, МП «Аеліта», «Скеля» та ін., млин, туристичний комплекс «Тридесяте царство», торгові заклади.

Сільський естрадно-фольклорний гурт Театр пісні «Забава» відомий насамперед піснею «Лісапєт», одним із авторів якої є керівник гурту, директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон. Гурт виступав на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець». В репертуарі пісні «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя».[5]

Промисловість[ред.ред. код]

  • ДП «Дінтер Україна Скала» ТОВ «ДІНТЕР УКРАЇНА» — виробництво концентрату яблучного соку
  • Скала-Подільський спецкар'єр — виробництво асфальту та мінерального порошку
  • КП «Бурдяківці спецкар'єр» — щебінь різних фракцій
  • ТОВ «Скала» — гіпс.

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
рік населення, осіб
1966 4500[6]
2001 4920[7]
2007 4504[8]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення селища був таким[9]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 4739 96,23
російська 148 3
вірменська 14 0,29
білоруська 4 0,09
польська 3 0,07
молдовська 2 0,04
болгарська 1 0,02
гагаузька 1 0,02
угорська 1 0,02

Релігія[ред.ред. код]

Священики у Скалі-Подільській станом на 2012 рік:

  • УГКЦ — о. Василь Германюк
  • УПЦ КП — о. Ілля Негір
  • РКЦ — о. Володимир Строгуш.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

  • живописець та різьбяр А. Шурма
  • хоровий диригент, актор-аматор Г. Старицький
  • працювала педагог, перекладач Марія-Іванна Грушевська
  • довголітній парох Скали о. Олександр Левицький.[11]

Перебували[ред.ред. код]

Скальські старости[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
  2. а б в г д Skała // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew.… S. 642
  3. а б Ірина Мандзій. Музей, з якого варто брати приклад / Вільне життя плюс.— Тернопіль, № 1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8
  4. Відкриття і посвята меморіалу Героям України у Скалі-Подільській
  5. http://vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15769:natalya-falion-na-chuzhomu-lisapeti
  6. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
  7. За переписом населення 2001 року
  8. О. Клименко, В. Уніят, Л. Черепій. Скала-Подільська // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 269–270.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  10. Нестор Мизак. «За тебе, свята Україно», 1998.— С. 424
  11. Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького
  12. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92
  13. а б E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69
  14. Оssolińscy (02) (пол.)
  15. а б в г Lanckorońscy (03) (пол.)
  16. Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–1710) // [[Polski Słownik Biograficzny]. — Warszawa — Kraków, 2011. — t. XLVII/3, z. 194. — S. 470. (пол.)
  17. а б в г Tarłowie (02) (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]