Фенілкетонурія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фенілкетонурія
Fenyloalanina.svg
Фенілаланін
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E70.0
OMIM 261600 OMIM 261630
DiseasesDB 9987
MedlinePlus 001166
eMedicine ped/1787 derm/712
MeSH D010661
Аналіз крові двотижневого немовляти на фенілкетонурію. США

Фенілкетонурія («Феніл-» — від слова фенілаланін, «-кетон-» — від слова кетони, «-урія» — виділення продуктів обміну з сечею) — спадкова хвороба, яка зумовлена дефектом гена ферменту фенілаланінгідроксилази, що знаходиться на довгому плечі 12 хромосоми (12q 22-24). Діти, народжені з фенілкетонурією, не здатні метаболізувати фенілаланін (частина протеїну), який через це накопичується в крові. Така ненормальна висока кількість фенілаланіну перешкоджає нормальному розвитку мозку. За умови відсутності лікування, призводить до розумової відсталості. Спадкове захворювання, яке характеризується головним чином ураженням нервової системи.

Етіологія і патогенез[ред.ред. код]

В результаті мутації гену, контролюючого синтез фенілаланінгідроксілази, розвивається метаболічний блок на етапі перетворення фенілаланіну в тирозин, внаслідок чого основним шляхом перетворення фелаланіну стає дезамінування і синтез токсичних похідних — фенілпіровиноградної, феніл — молочної і фенілоцтової кислот. У крові і тканинах значно збільшується фенілаланін (до 0,2 г /л і більше при нормі 0,01 — 0,02 г/л). Велику роль в патогенезі хвороби грає роль недостатній синтез тирозину, який є попередником катехоламінів і меланіну. Захворювання успадковується по аутосомно — рецесивному типу. Фенілкетонурія — важке спадкове захворювання, яке настає внаслідок вродженого дефекту ферменту, який відповідає в організмі людини за нормальний обмін фенілаланіну(одна з незамінних амінокислот, які входять в склад білка). При захворюванні порушуються обмінні процеси, особливо важливі для мозку дитини, що розвивається. В крові та в інших рідинах організму накопичується в великій кількості феналаланін і сильно утворюються такі речовини як фенілпіровиноградна, фенілмолочна, фенілоцтова кислоти, які виділяються у великій кількості із сечею. Наслідком порушеного обміну в мозку є тяжка психічна недорозвиненість. Якщо не почати вчасне лікування, то хворі на все життя залишаються інвалідами. Фенілаланін, який надходить в організм, використовується для будування білкового ланцюга або перетворюється в тирозин. Відсутність в печінці ферменту фенілаланінгідроксидази перешкоджає нормальному перетворенню фенілаланіну їжі в тирозин. Тому фенілаланін використовується лише при синтезі білка, а надлишок накопичується в клітинах печінки і попадає в кровообіг, де кількість фенілаланіну є токсичним для клітин мозку. Нирки не справляються з його реабсорбцією, в результаті чого він виводиться із сечею. Саме наявність цього фенілкетону в сечі дає основу назвати відповідний патологічний стан фенілкетонурією. Варіанти фенилкетонурії: Фенілкетонурія 1 Класична фенілкетонурія описана в 1934 році А.Фоллінгом. Захворювання успадковується аутосомно — рецесивно і визвано мутацією гену, який локалізується в довгому плечі 12 хромосоми. В основі хвороби лежить дефіцит ферменту фенілаланін — 4 — гідроксилази, що забезпечсує перетворення фенілаланіну в тирозин. В результаті метаболістичного блоку відбувається значне накопичення в тканинах і рідинах хворого організму фенілаланіну і таких його похідних, як фенілпіровиноградна, фенілмолочна, фенілоцтова кислоти, фенілетиламін, фенілацетилглютамін та ін. В патогенезі ФКУ мають значення такі механізми: 

  • пряма токсична дія на ЦНС фенілаланіну і його похідних. 
  • порушення в обміні білків, липо — і глікопротеїдів. 
  • порушення метаболізму гормонів. *— Порушення обміну моноамінових нейромедіаторів (катехоламінів і серотоніну). 
  • порушення функції печінки 
  • диспротенїнемія,
  • генералізована гіпераміноацидемія,
  • збільшення БФА,
  • метаболічний ацидоз,
  • порушення окислювальної і білковосинтезованої функції клітинних органел.

Частота класичної ФКУ серед новонароджених за даними масового скринінгу в середньому коливаються від 1:5000 до 1:10000 . Материнська фенілкетонурія. Захворювання розвивається у нащадків жінок, що хворіють ФКУ. Тяжкість ураження плоду корелює з рівнем в плазмі матері. Так як ембріон особливо чуттєвий до тератогенних впливів, рекомендується почати дієту ще до настання вагітності. В добовому раціоні використати менше 15 — 20 мг/кг фенілаланіну. При цьому важливо уникати дефіциту незамінних амінокислот. Клінічна фенілкетонурія. При народженні хворі фенілкетонурією не відрізняються від інших новонароджених.

Симптоми[ред.ред. код]

Муніфестація ФКУ відбувається зазвичай у віці 2 — 6 місяців. Клінічні прояви. Діти з фенілкетонурією народжуються без яких–небудь ознак хвороби. Але вже на другому місяці можна помітити деякі фізичні ознаки: посвітління волосся, радуг очей, що особливо помітно у дітей, які народилися з темним волосся. У більшості дітей дуже рано заростає великий роднічок. Частіше всього явні ознаки хвороби виявляються на 4 — 6 місяці життя, коли діти перестають реагувати радістю при спілкуванні з ними, перестають взнавати матір, не фіксують погляд і не реагують на яскраві іграшки, не перевертаються на живіт, не сидять . Протягом багатьох років відповідним діагностичним тестом служить реакція між фенілпіровиноградною кислотою, яка виділяється із сечею дитини, і хлорним залізом. При позитивній реакції з'являється типове зелене забарвлення . Крім того, утворюються із сечею інші аномальні метаболіти, такі як фенілмолочна і фенілоцтова кислота. Останнє з'єднання пахне мишами так що така хвороба легко діагностується по запаху, саме так вона і була вперше виявлена. По мірі прогресування хвороби можуть спостерігатись епілептіформові приступи — розвернуті судорожні типи кивків, поклонів, здригувань, тимчасових втрат свідомості. Гіпертонія окремої групи м'язів проявляється своєрідною позою кравця (підібраніі ноги і зігнуті руки). Можуть спостерігатися гіперкінези, атаксія, тремор рук, іноді парези по центральному типу. Діти нерідко біляві з світлою шкірою і блакитними очима, у них часто відмічаються екзема, дерматити . Виявляються схильність до артеріальної гіпотензії. Першими проявами захворювання служать : — В'ялість дитини, відсутність інтересу до оточуючих. — Посилена збудженість, неспокій. — Відрижка, рвота. — Судороги — рефлекс Моро, спонтанний рефлекс Бабинського, смоктальні автоматизми, пріапізм у хлопчиків, атетозні рухи. — Судорожний синдром. — Запліснявілий, мишиний, вовчий запах сечі і поту. При відсутності лікування формується затримка статико — моторного і психорозмовного розвитку, розумова відсталість досягає, як правило, глибокого ступеню (ідіотія або імбецильність). Спадковість. Хвороба успадковується по рецесивному типу: хворіють сестри і брати з однієї сім'ї, а батьки здорові, хоча і є гетерозиготними носіями гену ФКУ.Ген фенілкетонурії зустрічається в середньому у 1 — 2 на 100 людей, але хвороба може виникнути лише в тому випадку, коли і мати і батько дитини є носіями цього гену, і дитина успадкує його у подвійному наборі. Тому хвороба зустрічається значно рідше, ніж розповсюджений ген. Хворі ФКУ (носії подвійного набору генів) можуть мати дітей з фенілкетонурією тільки при одруженні з носіями таких же генів. При одруженні з лицями вільними від гену ФКУ діти не хворіють цим захворюванням. Лікування фенілкетонурії. Якщо нічого не робити, фенілкетонурія призводить до дуже тяжких наслідків — розвивається олігофренія. Але цього можна запобігти, якщо при народженні поставити правильний діагноз. В наші дні це легко виконати при ході обстеження (скринінгу)новонароджених з ціллю виявлення ФКУ.

Лікування[ред.ред. код]

Головним способом лікування є, обмеження надходження в організм фенілаланіну, перейти до неї потрібно відразу ж після установленого діагнозу. При ранній діагностиці це гарантує нормальний психічно– нервовий стан дитини нормальний психічно Дієтотерапія — це єдиний спосіб лікування ФКУ, повинна виконуватись з перших днів дитини, тоді ураження мозку не відбудеться. Важливо зменшити кількість вживаного фенілаланіну таким чином, щоб забезпечити його надходження в організм в кількостях, обмежених і достатніх для розвитку організму, але попередивши його накопичення в рідинах організму. Крім дієтотерапій необхідний постійний медичний контроль за розумовим і фізичним розвитком дитини. ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Використання дієтотерапії на пізньому етапі, не поверне дитині нормального інтелекту. Діти, у яких не діагностують зразу при народженні цю хворобу, а виявляють по розумовій відсталості, не можуть бути вилікуваними. При досягненні 12 — 14 років, такі діти можуть переходити на нормальне харчування і ніяких ознак отруєння їх фенілаланіном не виявляється. Але жінка, яка в дитинстві перехворіла на ФКУ, повинна знову перейти на дієту і вживати тільки продукти з пониженим вмістом фенілаланіну перед зачаттям дитини, і залишатись на цій дієті протягом вагітності годування груддю. Якщо вона не зробить цього, то дитина піддасться ризику повільного фізичного і розумового розвитку, також якщо його батько не є носієм гену ФКУ. Дієтотерапія Єдиним лікуванням, здатним попередити розвиток слабоумства або зменшити його ступінь, є дієта, яка виключає надходження в організм фенілаланіну зверх тієї мінімальної кількості, яка потрібна для утворення особистих білків організму і його росту. Тому зміст дієтичного лікування зводиться до різкого зменшення надходження білка з їжею. Для такого обмеження приходиться повністю виключити із харчування дитини такі багаті білками продукти як м'ясо, ковбаси, рибу, бульйони, яйця, творог, сир, випічку, каші з натуральних круп, квасоля, горіхи, шоколад. Меню для дітей складається із фруктів, овочів, крохмальних страв, жирів, з чітким урахуванням вмісту в них фенілаланіну. Призначають білкові гідролізати (цимогран, лефанолак, берлофен, гипофенат або аминокислотні суміші, без фенілаланіну, які стають головними продуктами харчування, які забезпечують потребу у білку: ’’ Лофенолак’’, ‘’Фенілірі(США)’’, ‘’Берлофен’’, ‘’Апонти’’, ‘’Гипофенат’’ у дітей 4 — 5 років і ‘’Нофелан’’ — у дітей старших 5 років. Білкові гідролізи вводять з з фруктовими і овочевими соками, пюре, супами. Лікування проводять під наглядом вмісту фенілаланіну в крові, досягаючи підтримуючого рівня його 0,03 — 0,04г/л. Суворе зменшення білків тваринного походження, вимагається протягом перших 2 — 3 років життя. Найраціональнішим є відміна дієтичного харчування у віці 7 — 8 років. — Препарати з промедіаторною дією : 1. Наком (комбінація корбідофу і ліводофу) — доза — 100—375 мг/д пртягом 3 — 4 тижнів, перерив між курсами 1,5 — 2 тижні. 2. Лево — дофа — доза — 10 — 15 мг/д. 3. 5 — окситриптопан — доза — 10 мг/д. — Ноотропні препарати. — Вітаміни. — ЛФК, масаж. При дієторезинстентних формах лікування включає призначення тетрагідробіоптерин — доза — 10 -20 мг/д.

Профілактика[ред.ред. код]

Профілактика фенілкетонурії. 1. Виявлення гетерозиготних носіїв . Велике значення має спеціальне спостереження за сім'ями групи ризику, тобто, де вже були діти з фенілкетонурією . Новонароджені з цих сімей повинні бути направлені на біохімічне обстеження і при при виявах — до раннього лікування. 2. Впровадження програм масового скринінгу новонароджених для раннього виявлення ФКУ і своєчасне призначення дієтотерапії. Виявлення і лікування дітей по програмам масового скринінгу, також дозволяє запобігти розвитку тяжкої психічної інвалідності. 3. Пренатальна діагностика: Запропонований ДНК — зонд для пренатальної діагностики фенілкетонурії в сім'ях високого ризику.

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.