Ференц Кішш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ференц Кішш
Загальна інформація
Національністьугорець
Громадянство Угорщина
Місце проживанняБудапешт
Народження5 січня 1942(1942-01-05)
Nickd
Смерть8 вересня 2015(2015-09-08)
Будапешт, Угорщина
Зріст184 см
Вага103 кг
Спорт
КраїнаУгорщина Угорщина
Вид спортуборотьба
Дисциплінагреко-римська боротьба
Клуб«Ганз-Маваг» Будапешт
Нац. збірнаУгорщина Угорщина
ТренуєФеренц Кочиш
Іштван Тот
Тібор Комаромі
Нагороди
Орден Заслуг (Угорщина)
Орден Заслуг (Угорщина)
Представник Угорщина Угорщина
Олімпійські ігри
Бронза Мюнхен 1972 Греко-римська боротьба, 100 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Срібло Тампере 1965 Греко-римська боротьба, 97 кг
Срібло Едмонтон 1970 Греко-римська боротьба, 100 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Золото Мінськ 1967 Греко-римська боротьба, 97 кг
Золото Ваестерас 1968 Греко-римська боротьба, 97 кг
Срібло Берлін 1970 Греко-римська боротьба, 100 кг

Ференц Кішш (угор. Kiss Ferenc; нар. 5 січня 1942(19420105), село Нік, медьє Ваш, Угорське королівство — пом. 8 вересня 2015, Будапешт) — угорський борець греко-римського стилю, дворазовий срібний призер чемпіонатів світу, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, бронзовий призер Олімпійських ігор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Боротьбою почав займатися у 1957 році. Три роки по тому, у 1960 став чемпіоном молодіжної першості Угорщини. Виступав за борцівський клуб «Ганз-Маваг» з Будапешта.

Вперше на п'єдестал на змаганнях найвищого рівня зійшов у 1965 році, ставши срібним медалістом чемпіонату світу. У фіналі поступився радянському борцеві Валерію Анісімову.

Через два роки, у 1967 виграв континентальну першість, подолавши у фіналі радянського борця Василя Меркулова.

Наступного року знову переміг чемпіонат Європи, вигавши у вирішальному поєдинку в болгарина Бояна Радєва.

У 1970 здобув срібну нагороду європейської першості, програвши у фіналі шведькому борцеві Перу Свенссону та вдруге став віце-чемпіоном світу, знову поступившись у вирішальній сутичці все тому ж шведу Перу Свенссону.

Через два роки з третьої спроби нарешті завоював олімпійську нагороду. На літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені став бронзовим призером. Ця медаль стала останньою для Ференца Кішша на змаганнях найвищого рівня.

Після завершення активних виступів на борцівському килимі перейшов на тренерську роботу, на якій пропрацював бдизько трьоз десятків років. Був головним тренером збірної команди Угорщини з греко-римської боротьби. Тренував чотириразового чемпіона Європи, чемпіона світу та московської Олімпіади Ференца Кочиша,[1] дворазового чемпіона світу та срібного призера московської Олімпіади Іштвана Тота,[2] чемпіона Європи, триразового чемпіона світу та срібного призера сеульської Олімпіади Тібора Комаромі.[3]

Спортивні результати

[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1964 Угорщина Угорщина 97 кг 5
Літні Олімпійські ігри 1968 Угорщина Угорщина 97 кг AC
Літні Олімпійські ігри 1972 Угорщина Угорщина 100 кг Бронза

Виступи на Чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1965 Угорщина Угорщина 97 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1966 Угорщина Угорщина 97 кг 4
Чемпіонат світу з боротьби 1967 Угорщина Угорщина 97 кг 4
Чемпіонат світу з боротьби 1970 Угорщина Угорщина 100 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1973 Угорщина Угорщина 100 кг 4

Виступи на Чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1966 Угорщина Угорщина 97 кг 6
Чемпіонат Європи з боротьби 1967 Угорщина Угорщина 97 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1968 Угорщина Угорщина 97 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1970 Угорщина Угорщина 100 кг Срібло

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Незадовго до смерті, у серпні 2015 року був удостоєний угорського ордена Заслуг.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  2. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  3. Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  4. [Díjazták a kultúra, a tudomány és a sport személyiségeit // NOL/MTI 19.08.2015 (угор.). Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. Díjazták a kultúra, a tudomány és a sport személyiségeit // NOL/MTI 19.08.2015 (угор.)]

Посилання

[ред. | ред. код]