Формули Френеля визначають амплітуди й інтенсивність заломленої й відбитої хвилі при проходженні світла через плоску границю
розділу двох середовищ із різними показниками заломлення.
Формули Френеля дійсні в тому випадку, коли межа розділу двох середовищ гладенька, кут відбиття дорівнює куту падіння, а кут заломлення визначається законом Снеліуса. У випадку нерівної поверхні, особливо коли
характерні розміри нерівностей одного порядку з довжиною хвилі велике значення має дифузне відбиття світла на поверхні.
При падінні на плоску границю розрізняють дві поляризації світла.
s-поляризація — це поляризація світла, для якої напруженість електричного поля перпендикулярна площині падіння. p-поляризація — поляризація світла, для якої вектор напруженості електричного поля лежить в площині падіння.
Формули Френеля для s-поляризації й p-поляризації різні. Оскільки світло із різними поляризаціями різним чином відбивається від поверхні, то відбите світло завжди частково поляризоване.
де — кут падіння, — кут заломлення, — показник заломлення середовища, з якого падає хвиля, — показник заломлення середовища, в яке хвиля проходить, — амплітуда хвилі, яка падає на межу розділу, — амплітуда відбитої хвилі, — амплітуда замломленої хвилі.
Кути падіння й заломлення зв'язані між собою законом Снеліуса
- .
Коефіцієнт відбиття
Коефіцієнт проходження
Для нормального падіння
- ,
де .
- .
де , та — амплітуди хвилі, яка падає на границю поділу, відбитої хвилі й заломленої
хвилі, відповідно.
Коефіцієнт відбиття
Коефіцієнт проходження
При нормальному падінні p-поляризованої хвилі немає.
- Борн М., Вольф Э. (1973). Основы оптики. Москва: Наука.