Координати: 50°43′17″ пн. ш. 5°47′24″ сх. д. / 50.72139° пн. ш. 5.79000° сх. д. / 50.72139; 5.79000

Форт Обен-Нефшато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форт Обен-Нефшато
Fort d'Aubin-Neufchâteau
Частина Льєзький фортифікаційний комплекс
Поблизу Нефшато в Бельгія Бельгія
Одне з укріплень форту Обен-Нефшато
Форт Обен-Нефшато. Карта розташування: Бельгія
Льєж
Льєж
Форт Обен-Нефшато
Форт
Обен-Нефшато
Район проведення операції
Координати50°43′17″ пн. ш. 5°47′24″ сх. д. / 50.72139° пн. ш. 5.79000° сх. д. / 50.72139; 5.79000
Типфорт
Інформація про об'єкт
ОператорБельгійська армія
Стандієвий (музей)
Історія об'єкта
Побудовано8 серпня 1938
У використаннітравень 1940
Долямузей
Битви/війниБельгійська кампанія
Інформація гарнізону
Гарнізонгарнізон форту Обен-Нефшато
Система Льєзького фортифікаційного комплексу

Форт Обен-Нефшато (фр. Fort d'Aubin-Neufchâteau) — бельгійський форт, що входив до Льєзького фортифікаційного комплексу бельгійської армії. Розташовувався поблизу сучасного округу Нефшато біля міста Далема неподалік від бельгійсько-голландського кордону. Будувався у 1932—1935 роках, як складова частина зовнішньої лінії фортифікаційних споруд по периметру Льєжа, з метою посилення чинних 12 фортів, споруджених у 1880-ті роки за проектом відомого бельгійського генерала-інженера Анрі Бріальмона. Форт Обен-Нефшато став останнім з бельгійських фортів, який капітулював перед німцями під час їхнього вторгнення тільки 21 травня 1940 року.

Зміст

[ред. | ред. код]

Споконвічно форт Обен-Нефшато будувався разом з іншими трьома фортецями, розташованими на східних підступах до міста Льєж. Форти Ебен-Емаель, Танкремон, Батіс та Обен-Нефшато утворювали зовнішнє кільце оборони й становили так званий «перший фортифікаційний рубіж Льєжа» (фр. Position Fortifiée de Liège 1 (PFL I), у той час, як 12 старих фортів утворювали «другий фортифікаційний рубіж Льєжа» (фр. Position Fortifiée de Liège 2 (PFL II).

Конструкційна схема

[ред. | ред. код]

Конструкційна схема фортеці Обен-Нефшато складалася з групи блоків, перед якими була вирита система окопів та траншей. На поверхні форту була тільки верхівка блоків, решта вбудована вглиб скелястих порід.

  • Блок B.III — блок, оснащений легкою зброєю, прожектором та куполами спостерігачів, в якому розташовувався головний вхід до фортеці, з підйомним мостом.
  • Блок B.II і B.I — фортифікаційні каземати, озброєний підйомними подвійними 75-мм гарматами (Model 1934), з радіусом ведення вогню до 10,5 км.
  • Блок B.M. — так званий мінометний блок у центрі конструкції форту, оснащений системою спостереження та трьома 81-мм мінометами.

На підступах до форту були контрескарпні позиції, C.I, C.II та C.III, пристосовані для ведення артилерійського вогню з підготовлених позицій 47-мм польовим гарматам, кулеметам та для метання гранат. Блок B.O. мав вихід у надзвичайній ситуації, а Блок B.P. у мирний час використовував резервний вхід. Блок K будувався як муляж справжнього блоку форту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Donnell, Clayton (2007). The Forts of the Meuse in World War I. Osprey. pp. 55–56. ISBN 978-1-84603-114-4.
  • Kauffmann, J.E. (1999). Fortress Europe: European Fortifications of World War II. Combined Publishing. p. 103. ISBN 1-58097-000-1.

Примітки

[ред. | ред. код]