Форшоки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Форшоки (рос. форшоки, англ. foreshocks, нім. Vorbeben n) – слабкі підземні поштовхи, які іноді передують сильному землетрусу. Форшокова активність помічена приблизно у 40% всіх середніх і у 70% всіх великих (M>7.0) землетрусів. Вони відбуваються за хвилини, дні чи великі проміжки часу до основного поштовху. Напр., землетрус на Суматрі (2002) з M7.3 відбувся за 2 роки до землетрусу 2004 року з M9.1. Але деякі сильні землетруси (M> 8.0) показують повну відсутність форшокової активності, як, наприклад, Ассамський землетрус (1950) з M8.7. Вважається, що форшоки – частина процесу підготовки сильного землетрусу. Аналіз деяких форшоків показав, що, разом з афтершоками, вони – частина єдиного процесу розрядки в зоні розлому.

Разом з тим, хоча майже половині великих землетрусів передують форшоки, із загального числа землетрусів форшоки є лише для 5-10% землетрусів. Це часто породжує хибні попередження.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. = 102804333 | title = Expert: Earthquakes Hard To Predict. All Things Considered. Архів оригіналу за 11 листопад 2004. Процитовано 11 листопад 2004. 


Література[ред. | ред. код]