Франсуаза Орлеанська (1844—1925)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуаза Орлеанська
фр. Françoise d’Orléans
Françoise, duchesse de chartres.jpg
Портрет Франсуази Орлеанської пензля невідомого майстра
Ім'я при народженні Франсуаза Марія Амелія
Народилася 11 серпня 1844(1844-08-11)
Нейї-сюр-Сен, Франція
Померла 28 жовтня 1925(1925-10-28) (81 рік)
Сен-Фірмен (Верхні Альпи), Франція
Поховання королівська усипальня в Дре
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Знання мов французька[1]
Титул герцогиня Шартрська
Конфесія католицтво
Рід Орлеанський дім
Батько Франсуа Орлеанський
Мати Франсішка Бразильська
Брати, сестри  • Prince Pierre, Duke of Penthièvred
У шлюбі з Роберт Шартрський
Діти Марія, Робер, Генріх, Маргарита, Жан
Автограф Signature of Princess Françoise of Orléans, Duchess of Chartres.jpeg

Франсуаза Марія Амелія Орлеанська (фр. Françoise Marie Amélie d’Orléans), (нар. 14 серпня 1844 — пом. 28 жовтня 1925) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька французького принца де Жуанвіль Франсуа Орлеанського та бразильської принцеси Франсішки, дружина герцога Шартрського Роберта.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 14 серпня 1844 року в Нейї-сюр-Сен. Стала первістком в родині принца де Жуанвіля Франсуа Орлеанського та його дружини Франсішки Бразильської, з'явившись на світ наступного року після їхнього весілля. Мала молодшого брата Пьєра.

Весілля батьків відбулося в Бразилії, до Франції матір прибула вже вагітною Франсуазою. Родина оселилася в Парижі, де вела світське життя. У 1848 році, у зв'язку з поваленням монархії, сімейство виїхало до Великої Британії, де мешкало у маєтку Клермонт-хаус.

Франсуаза з дитинства виказувала схильність до коней, полювання та природи. Гарно малювала.[2]

Світлина із чоловіком

У віці 18 років принцесу видали заміж за її 22-річного кузена Роберта Орлеанського, герцога Шартрського. Наречений до цього воював разом з її батьком на боці сіверян у Громадянській війні в США. Весілля відбулося 11 липня 1863 у Кінгстоні-на-Темзі в Англії. Резиденцією подружжя став куплений ними великий будинок у Лондоні, в районі Гем, який отримав назву Морган-хаус. Там вони мешкали до 1871 року.[3] Смаки пари багато в чому співпадали,[2] їхній шлюб виявився вдалим.

У них народилося п'ятеро дітей:

Молодший син народився вже в Парижі, куди вони змогли повернутися після падіння Другої імперії. Її чоловік зміг також офіційно стати вояком французької армії і перебував в строю до 1886 року, коли були видані нові антимонархічні закони. Надалі він подорожував та більше часу присвячував справам родини. Франсуаза в періоди відсутності чоловіка продовжувала малювати. Улюбленими сюжетами герцогині були сцени полювання, квіти та пейзажі, в чому вона набула справжньої майстерності. Чоловікові писала щодня або навіть кілька разів на день, розповідаючи простою мовою та з добротою все, що побачила чи почула, від простого домашнього випадку до соціальної або політичної події.[2]

Шато Сен-Фірман

Мешкали вони в невеликому шато Сен-Фірман, який входив до комплексу замку Шантійї і також належав герцогу Омальському, дядьку Роберта. Генріх Орлеанський заповідав його Інституту Франції, однак шато Сен-Фірман було залишене в узуфрукті Франсуази та Роберта.[4] Натомість, герцог Шартрський мав дбати про збереження руїн замку Бурбон-Л'Архамбо [5]

Принц Роберт помер у Сен-Фірмані 5 грудня 1910 року. До того часу вже не стало трьох їхніх старших дітей.

У 1923 році Франсуаза зустрічалася із американською натуралісткою Опал Вайтлі, яка стверджувала, що вона донька її сина Генріха. Герцогиня дала дівчині коштів для поїздки на Схід, аби та змогла вияснити більше про потенційного батька,[6] оскільки той помер у Сайгоні.

Пішла з життя 28 жовтня 1925 року у Сен-Фірмані. Похована в королівській усипальні в Дре.[7]

Титули[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Луї-Філіп Орлеанський
Philippe d'Orléans en grand-maitre du GOF.jpg
 
Марія-Аделаїда де Бурбон
Early 19th century French Miniature Portrait on Ivory of Louise Marie Adélaïde de Bourbon.png
 
Фердинанд I
Angelika Kauffmann Portrait Ferdinand IV VLM.jpg
 
Марія Кароліна Австрійська
Maria Karolina von Oesterreich Weikert 1768.jpg
 
Жуан VI
Domingos Sequeira - D. João VI.jpg
 
Карлота Жоакіна Іспанська
Domingos Sequeira - D. Carlota Joaquina.jpg
 
Франц II
Francis II of the Holy Roman Empire, also Francis I of Austria.jpg
 
Марія Терезія Неаполітанська
Maria Theresia Bourbon Austria 1772 1807.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луї-Філіп I
Louis Philippe I, King of the French by Winterhalter (cropped).jpg
 
 
 
 
 
Марія Амелія де Бурбон
Marie-Amelie de Bourbon 02.jpg
 
 
 
 
 
Педру I
DpedroI-brasil-full.jpg
 
 
 
 
 
Марія Леопольдіна Австрійська
Maria Leopoldina 1815.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуа Орлеанський
PrinceDeJoinville.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсішка Бразильська
FranciscaGonzagaDeBranganca.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франсуаза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Archives de la maison de France (Branche Orléans). AP/300(III)/1-AP/300(III)/1052 [1] (фр.)
  3. Резиденції французького Орлеанського дому [2] (англ.)
  4. Профіль Роберта Шартрського на Geneanet.org [3] (фр.)
  5. Jacques Bernot. La fortune disparue du roi Louis-Philippe. Fernand Lanore. Paris. 2008. 288 стор. — стор.212 [4] (фр.)
  6. Опал Стенлі Вайтлі [5] (англ.)
  7. Королівська усипальня в Дре [6] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Dominique Paoli, Fortunes et infortunes des princes d'Orléans 1848-1918, Artena, Paris, 2006.
  • Jean-Charles Volkmann, Généalogie des rois et des princes, Éditions Jean-Paul Gisserot, Paris, 1998.

Посилання[ред. | ред. код]