Франчук Анатолій Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франчук Анатолій Романович
Народився 8 вересня 1935(1935-09-08) (82 роки)
Володимирівка, Україна
Діяльність економіст, політик
Alma mater Krasnoyarsk State Technical University[d]
Північно-Кавказька академія державної служби
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Діти Франчук Ігор Анатолійович
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Жовтневої Революції

Анатолій Романович Франчук, кандидат економічних наук (1989); колишній народний депутат України.

Народився 8 вересня 1935(19350908) (село Володимирівка, Іллінецький район, Вінницька область); українець; батько Роман Михайлович і мати Єлизавета Арсенівна — колгоспники; дружина Людмила Леонтіївна; сини Ігор і Олександр; дочка Ірина.

Освіта: Красноярський політехнічний інститут (вечірнє відділення), радіоінженер-конструктор; Академія народного господарства при Раді міністрів СРСР, економіст; кандидатська дисертація «Вплив гнучких виробничих систем на соціально-економічну ефективність виробництва» (Академія народного господарства, місто Москва, 1989).

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії «Відродження».

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим, самовисування. «За» 27.57%, 8 суперників. На час виборів: народний депутат України, член СДПУ(О). Член фракції «Єдина Україна» (травень — липень 2002), член фракції СДПУ(О) (липень 2002 — січень 2005), позафракційний (січень — жовтень 2005), член групи «Довіра народу» (жовтень — грудень 2005), уповноважений представник фракції політичної партії «Відродження» (з грудня 2005). Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 10, Автономна Республіка Крим. На час виборів: народний депутат України, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Позафракційний (травень 1998 — грудень 1999), член фракції СДПУ(О) (з грудня 1999). Член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (жовтень 1998 — лютий 2000), член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з лютого 2000).

Народний депутат України 2-го скликання з грудня 1995 (1-й тур) до квітня 1998, Керченський виборчій округ № 31, Республіка Крим, висунутий трудовим колективом. На час виборів: прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим, безпартійний. Член групи «Конституційний центр» (до цього — член МДГ). Член Комітету з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування.

  • 19511952 — учень школи механізації при Іллінецькій МТС.
  • 19521954 — тракторист Іллінецької МТС.
  • 19541958 — служба на флоті.
  • За комсомольською путівкою працював на будівництві Красноярської ГЕС.
  • Працював на Красноярському заводі ВПК: учнем слюсаря, слюсарем, електриком, майстром, старшим майстром, начальником бюра технічного контролю, заступником начальника цеху.
  • З 1968 — начальник цеху, головний інженер, заводу ВПК, місто Алма-Ата.
  • З 1975 — директор радіотехнічного заводу «Спутник», БРСР.
  • З 1978 — слухач Академії народного господарства при Раді міністрів СРСР; генеральний директор Сімферопольського ВО «Фотон».
  • З травня 1986 — заступник міністра, з 1988 — перший заступник міністра промисловості засобів зв'язку, місто Москва.
  • З лютого 1990 — перший заступник голови виконкому — начальник Головного планово-економічного управління Кримського облвиконкому.
  • З березня 1991 — перший заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
  • Квітень — жовтень 1994 — міністр з управління державними підприємствами Автономної Республіки Крим.
  • Жовтень 1994 — грудень 1995 — прем'єр-міністр Уряду Автономної Республіки Крим.
  • Червень 1997 — червень 1998 — голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

З травня 2005 — заступник голови Партії «Відродження»; в.о. голови Партії «Відродження» (листопад — грудень 2005).

Понад 60 праць в області економіки, інформатики, електроніки.

Ордени Леніна, Жовтневої революції, 2 ордени Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державного премії СРСР. Академік Академії економічних наук України, Міжнародної академії інформатизації.

Майстер спорту міжнародного класу з класичної боротьби.

Посилання[ред. | ред. код]

  • http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  • http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  • http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4