Функціональний блок процесора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В обчислювальній техніці, виконавчий пристрій (також званий функціональний блок) входить до складу мікропроцесора ( центрального процесора або графічного процесора), який виконує операції та розрахунки у відповідності з інструкціями комп'ютерної програми. Він може мати свій власний блок послідовності внутрішнього контролю, який не слід плутати з основним блоком керування процесора, деякими регістрами та іншими внутрішніми блоками, таких як арифметико-логічний пристрій (АЛП) або блок операцій з плаваючою точкою (FPU), або декільками дрібнішими і більш специфічними компонентами.[1]

Для сучасних процесорів характерно, мати декілька паралельних виконавчих блоків, що називають суперскалярною конструкцією. Найпростіший спосіб полягає у тому, щоб використовувати один блок, як менеджер шини, щоб управляти інтерфейсом пам'яті, а інші для виконання обчислень. Крім того, виконавчі блоки сучасних процесорів, як правило є конвеєрними.

Посилання[ред.ред. код]