Фу Лей
| Фу Лей | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 квітня 1908[1] Nanhui Districtd, Шанхай, Сунцзянd |
| Помер |
3 вересня 1966[1] (58 років) Шанхай, КНР ·отруєння |
| Поховання | Шанхай |
| Країна |
.svg){kind=small} Династія Цін Республіка Китай (1912—1949) КНР |
| Діяльність | мовознавець, перекладач, літературний критик, художній критик |
| Галузь | translation into Chinese languaged[2], переклади з французькоїd[2], літературна критика[2] і art criticismd[2] |
| Alma mater | Паризький університет і Nanyang Model High Schoold |
| Знання мов | французька і китайська[1] |
| Членство | Juelan Clubd |
| Партія | China Association for Promoting Democracyd |
| Родичі | Lily En-Teh Newd |
| У шлюбі з | Zhu Meifud |
| Діти | Fou Ts'ongd |
Фу Лей (спрощ.: 傅雷; піньїнь: Fou Lei; 7 квітня 1908, Наньхуей — 3 вересня 1966, Шанхай), також відомий під псевдонімом Нуань (спрощ.: 怒安; піньїнь: Nu'an) — китайський перекладач і критик. Він розробив теорію перекладу, яку назвали найвпливовішою у французько-китайському перекладі. Фу Лей відомий перекладами Оноре де Бальзака та Ромена Роллана.
Біографія[ред. | ред. код]
Фу народився 7 квітня 1908 року в Наньхуеї (нині — район Шанхаю) і виховувався матір'ю. У 1928-1931 роках він вивчав літературу та історію мистецтва в Парижі, подружившись, зокрема, з Жаком Марітеном та Жаном Даніелу[3]. У 1932-1934 роках викладав історію мистецтва в Шанхайській академії мистецтв. Виступаючи час від часу як критик і куратор, більшу частину свого трудового життя Фу Лей займався перекладами[4].
У 1958 році Фу був зарахований до правих в Антиреволюційному русі та зазнав політичних переслідувань. У 1966 році, на початку Культурної революції, 3 вересня він і його дружина Чжу Мейфу покінчили життя самогубством. Його листи до сина, піаніста Фу Цонга, були опубліковані у 1981 році. Книга «Сімейні листи Фу Лея» є багаторічним бестселером.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Mingyuan Hu: Fou Lei: An Insistence on Truth (Leiden: Brill, 2017), chapters 2-6, for Fu Lei's Parisian milieu and his intellectual formation in Europe.
- ↑ Claire Roberts, Friendship in Art: Fou Lei and Huang Binhong (Hong Kong: Hong Kong University Press, 2010), for Fu Lei as an art critic and curator, and his friendship with Huang Binhong. Mingyuan Hu: Fou Lei: An Insistence on Truth (Leiden: Brill, 2017), chapters 7-8, for Fu Lei as an art and literary critic, political commentator, translator, letter writer, and his friendship with Étiemble.