Філенко Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Іванович Філенко
Народження 7 грудня 1941(1941-12-07)Кучерявоволодимирівка, Чаплинський район, Херсонська область
Смерть 13 листопада 2003(2003-11-13) (61 рік)Київ, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Навчання Київський державний художній інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди нові корпуси Київського державного університету (1977), «Український дім» (1979–1982), готель «Хрещатик» (1985–1986)
Містобудівні проекти житлові масиви Оболонь(1966–1968), Лівобережний (1968–1974), Теремки (1975).
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985

Філенко Леонід Іванович (7 грудня 1941(1941-12-07), Кучерявоволодимирівка, Україна — 13 листопада 2003(2003-11-13), Київ, Україна) — український радянський архітектор, лауреат Шевченківської премії (1985)— в колективі, зокрема із Володимиром Баруленковим, член Національної спілки архітекторів України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1941 в селі Кучерявоволодимирівка Чаплинського району.

У 1966 закінчив архітектурний факультет Київського державного художнього інституту (тепер — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

У складі авторських колективів брав участь у розробці проектів розпланування київських житлових масивів Оболонь (1966–1968), Лівобережний (1968–1974), Теремки (1975).

Серед відомих споруд у Києві: нові корпуси Київського державного університету на просп. Академіка Глушкова, 6 (1977), Київська філія Центрального музею В. І. Леніна (1979–1982, тепер — «Український дім»), корпус архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту (1983, тепер — архітектурний факультет Київського національного університету будівництва і архітектури), готель «Хрещатик» (1985–1986).

Помер 13 листопада 2003 року в Києві.

Джерела[ред. | ред. код]