Український дім
| Український дім | |
 |
|
|
50°27′11″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д. / 50.4531278° пн. ш. 30.5269194° сх. д. |
|
| Розташування | м. Київ, вул. Хрещатик, 2 |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Архітектор | В. Гопкало, В. Гречина, Л. Філенко, |
| Інженер | Л. Линович, В. Коваль, Володимир Баруленков |
| Дата початку спорудження | 1978 |
| Дата закінчення спорудження | 1982 |
| Відкриття | 26 травня 1982 |
| Поверхів | 5 |
| Площа приміщень | 17550 м² |
| Власник | Державне управління справами |
| інтер'єр | А. Ігнащенко |
| Веб-сайт | http://www.icc-kiev.gov.ua/ |
|
|
|
Держа́вне підприє́мство Націона́льний це́нтр ділово́го та культу́рного співробі́тництва «Украї́нський дім» — підприємство, розташоване у 5-поверховій будівлі на Європейській площі в Києві. «Українським домом» називають також саму будівлю.
«Український дім» відомий як один із центрів ділового, громадсько-політичного, просвітницького та культурно-мистецького життя України. Юридично підпорядкований Державному управлінню справами.
Зміст
Приміщення[ред. • ред. код]
Будівлю споруджено в 1978–1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Леоніда Філенка.
Автор горельєфів на фасаді будинку — народний художник України В. Н. Борисенко, гобеленів центрального залу — заслужений діяч мистецтв України В. О. Мягков, А. В. Гайдамака та художник-монументаліст Л. В. Міщенко. Л. В. Міщенко є також автором вітражів, які використані для оформлення купола будівлі. Гобелен концертного залу виконав 1997 року народний художник України М. О. Ралко.[1]
1985 — автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.[2]
Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В. І. Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).
Експозиція Музею Леніна діяла в приміщенні у 1982–1993 рр. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1993 року було створено центр «Український дім» при КМУ і на його баланс було передано будівлю колишнього музею Леніна. З того часу експозицію колишнього музею демонтовано та розміщено у фондах, а центр використовується як поліфункціональний виставково-презентаційний комплекс.
У підземних та напівпідземних блоках будівлі розташоване технічне устаткування, що забезпечує безперебійне кондиціювання повітря, енергозабезпечення та теплопостачання. Будинок оснащений 8 міжповерховими ескалаторами та двома пасажирськими ліфтами.
Загальна площа будівлі становить 17 550 м², в тому числі 8 850 м² експозиційної площі. Приміщення включає:
- 8 конференц-залів від 50 до 500 місць, в тому числі концертний зал (782 м²) на 500 місць
- 5 виставкових залів від 100 до 1400 м² загальною площею понад 3000 м².
- Прес-центр «Український час» та медіа-центр 80 м²,
- фуршетні площі, розраховані на кількість гостей від 50 до 3000 осіб,
- ресторан, кафе, гардероб.
Підприємство[ред. • ред. код]
Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» надає послуги з організації проведення самітів, симпозіумів, конгресів, з'їздів, конференцій, презентацій, науково-технічних та торговельно-промислових спеціалізованих і міжнародних виставок, бізнес-форумів, літературно-мистецьких акцій, концертів, показу фільмів, корпоративних вечірок, балів, художніх виставок, вернісажів.
Є можливість використання сходів та прилеглої до будівлі площі для проведення масових публічних заходів.
Центр надає такі послуги: рекламні кампанії, охорона, бронювання готелів, замовлення квітів, зустріч в аеропорту, художньо-освітлювальні та монтажні роботи, надання меблів та виставкового обладнання, технічне забезпечення, вихід до інтернету та телецентру, синхронний переклад.
Штурм Українського дому в ніч з 25 на 26 січня 2014 року[ред. • ред. код]
В ніч з 25 на 26 січня 2014 року Український дім став ареною протистоянь між мітингувальниками Євромайдану та силовиками. Після інформації про те, що у разі намагання влади зачистити вулицю Грушевського спецпризначенці зможуть атакувати людей з тилу саме з Дому, значна кількість протестувальників зібралася біля нього. Були зведені барикади. Розпочалися облога та штурм будівлі. О 4:06 силовики, які виявились солдатами Внутрішніх військ, покинули приміщення[3]
За словами активіста Євромайдану Зоряна Шкіряка, півторамісячне перебування силовиків в приміщенні Українського дому негативно позначилось на будівлі:
| « | 4 і 5 поверхи просто перетворені на помийну яму. Все розкидано, зламані меблі, всюди бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки. | » |
Крім того, зірвані пломби складів з музейними цінностями[4].
Див. також[ред. • ред. код]
Мистецькі установи Державного управління справами:
- Національний експоцентр України
- Національний палац мистецтв «Україна»
- Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
інше:
- Київська казка - щорічний міжнародний салон авторської ляльки.
Джерела[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Український дім |
