Фіногенов Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіногенов Павло Васильович
Народився 28 лютого 1919(1919-02-28)
село Фоміно Новоржевського повіту Псковської губернії, тепер Бежаницького району Псковської області, Російська Федерація
Помер 22 січня 2004(2004-01-22) (84 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік, політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Павло Васильович Фіногенов (28 лютого 1919(19190228), село Фоміно Новоржевського повіту Псковської губернії, тепер Бежаницького району Псковської області, Російська Федерація — 22 січня 2004, місто Москва) — радянський діяч, міністр оборонної промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го, 10—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (15.01.1976).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1936—1941 роках — студент Ленінградського військово-механічного інституту.

З липня 1941 року працював на заводі № 2 імені Кіркіжа в місті Коврові Владимирської області: змінний майстер, старший майстер (1941), заступник начальника, начальник цеху (1941—1946), начальник виробництва мотоциклів (1946—1948), начальник цеху (1948—1949), в.о. начальника виробництва № 5 (1949—1950), начальник цеху (1950—1953).

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1953 закінчив заочно Ленінградський військово-механічний інститут.

У 1953 році — в.о. головного інженера, у 1953—1954 роках — головний інженер — заступник директора, у 1954—1960 роках — директор заводу № 2 імені В. Дегтярьова міста Ковров Владимирської області.

У 1960—1963 роках — заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Владимирського економічного адміністративного району.

У 1963—1965 роках — начальник 6-го управління Державного комітету РМ СРСР з оборонної техніки.

У жовтні 1965 — 1973 року — заступник міністра, у 1973 — 29 січня 1979 року — 1-й заступник міністра оборонної промисловості СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 15 січня 1976 року Фіногенову Павлу Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

29 січня 1979 — 7 червня 1989 року — міністр оборонної промисловості СРСР.

З липня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 січня 2004 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]