Фірсов Дмитро Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фірсов Дмитро Борисович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 5 січня 1980(1980-01-05)
Грузія
Смерть 6 березня 2020(2020-03-06) (40 років)
Кримське
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Фірс»
Військова служба
Роки служби 2014-2020
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня

Дмитро Борисович Фірсов (5 січня 1980(19800105) — 6 березня 2020) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Фірсов народився 5 січня 1980 року в Грузії, в родині військовослужбовців. Згодом сім’я переїхала в Донецьк.

Після початку російської агресії він фактично одразу взяв до рук зброю й пішов обороняти рідну землю. Спочатку був добровольцем у батальйоні «Донбас», допомагав евакуйовувати українських бійців з іловайського котла. А за кілька місяців перейшов у 93-тю бригаду, яка стала для нього рідним домом у прямому й переносному сенсі. Адже у графі “домашня адреса” він зазначав номер військової частини.

Загинув 6 березня 2020 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район на Луганщині) внаслідок підриву БМП на закладеному вибуховому пристрої. Ще троє військовослужбовців отримали мінно-вибухові травми.

9 березня 2020 року похований на Алеї Слави міського кладовища Вінниці.

Залишились дружина та син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 671/2015 від 1 грудня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».[1]
  • Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».
  • Нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
  • Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 671/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 601/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]