Хаматов Айрат Касимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айрат Хаматов
Загальна інформація
Повне ім'я Хаматов Айрат Касимович
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Народився 2 лютого 1965(1965-02-02) (59 років)
селище Дербишки, Казань, РСФСР
Проживання Q50289018?, Казань[1]
Вагова категорія напівлегка, легка
Тренер Краснов Віктор Васильович
Професіональна кар'єра
Перший бій 19 вересня 1992
Останній бій 9 лютого 1994
Боїв 8
Перемог 2
Перемог нокаутом 0
Поразок 4
Нічиїх 2
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Бокс
Чемпіонати світу
Золото Москва 1989 до 57 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Срібло Гетеборг 1991 до 60 кг

Хаматов Айрат Касимович (тат. Айрат Касыйм улы Хәмматов, рос. Хаматов Айрат Касимович; 2 лютого 1965, селище Дербишки, Казань) — радянський і російський боксер, чемпіон світу, призер чемпіонату Європи серед аматорів.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Боксом Айрат Хаматов займався з дванадцяти років. Пройшов спортивний шлях від першості Татарії до чемпіонатів СРСР, на яких 1986 року (до 57 кг) став бронзовим призером, 1989 (до 57 кг) — срібним, а 1991 року став чемпіоном СРСР (до 60 кг).

На чемпіонаті світу 1989 став чемпіоном, здобувши п'ять перемог, у тому числі в півфіналі над Арнальдо Меса (Куба) — 14-12 і у фіналі над Киркором Киркоровим (Болгарія) — RSC 3.

1990 року став бронзовим призером Ігор доброї волі.

На чемпіонаті Європи 1991 здобув перемоги над Мартіном Гарлі (Англія), Тібором Рафаелем (Чехословаччина) та Тончо Тончевим (Болгарія), а у фіналі програв Васіле Ністор (Румунія) і отримав срібну медаль.

1992 року був другим на першості СНД і до складу Об'єднаної команди на Олімпійські ігри 1992 не потрапив.

Протягом 1992—1994 років провів вісім боїв на професійному рингу.

З 2000 року очолював Федерацію боксу Татарстану.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]