Хенкін Валентин Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хенкін Валентин Львович
Народився 12 березня 1902(1902-03-12)
Ростов-на-Дону
Помер 25 листопада 1978(1978-11-25) (76 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Поховання Чернівці
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Alma mater Північно-Кавказький федеральний університет
Заклад Чернівецький медичний інститут
Посада завідувач кафедри госпітальної та факультетської хірургії
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни I ступеня

Валенти́н Льво́вич Хе́нкін (1902—1978) — український радянський науковець, професор (1952), доктор медичних наук (1949), завідувач кафедри госпітальної та факультетської хірургії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1902 року в місті Ростов-на-Дону. 1926-го закінчив медичний факультет Північно-Кавказького університету. Протягом 1926—1937 років працював на кафедрі факультету хірургії цього ж університету. 1938 року завідував хірургічним відділенням однієї з ЦРЛ Ростовської області.

1939 року захистив кандидатську дисертацію; працював доцентом на кафедрі госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту.

Протягом 1941—1945 років працював армійським хірургом 56-ї армії, головним хірургом окремої Приморської армії, по тому — начальником відділення Головного військового госпіталю ім. Бурденка в Москві.

1946 року повернувся на кафедру госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту; 1949-го захистив докторську дисертацію «пересадка щитоподібної залози». 1952 року здобув вчене звання професора.

В 1950—1955 роках завідував кафедрою госпітальної хірургії й працював деканом медичного факультету Ужгородського університету.

Протягом 1955-1962-х завідував кафедрою госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту. З 1962 по 1970 рік завідував кафедрою факультетської хірургії.

В 1971—1974 роках — науковий консультант кафедри факультетської хірургії.

Є автором понад 100 наукових праць, з них три монографії.

Працював над проблемами розвитку торакальної та серцево-судинної хірургії, пластичної хірургії при щілинах губи й піднебіння, опіках.

Створив на Буковині школу хірургів. Як педагог підготував докторів та кандидатів медичних наук.

Був головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів.

Помер 1978 року.

Серед робіт — монографії:

  • «Поранення кровоносних судин» (1947),
  • «Пересадка щитоподібної залози», 1950 (докторська дисертація)
  • «Резекція легень з приводу туберкульозу» (1959).

Підготував З докторів та 5 кандидатів наук[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • два ордени Червоної Зірки
  • орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
  • три медалі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]