Приморська армія (СРСР)
Приморська армія Приморская армия | |
---|---|
На службі |
20 липня 1941 — 7 липня 1942 20 листопада 1943 — серпень 1945 |
Країна | СРСР |
Належність |
Ставка ВГК Закавказький фронт Кавказький фронт Кримський фронт Північно-Кавказький фронт 4-й Український фронт |
Вид | Червона армія |
Тип | загальновійськова армія |
Роль | сухопутні війська |
Чисельність | армія |
Гарнізон/Штаб | Одеса |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі |
генерал армії Петров І. Ю. генерал армії Єрьоменко А. І. |
Примо́рська а́рмія (Окрема Приморська армія — з 20 серпня по 19 листопада 1941, з 20 листопада 1943 по 18 квітня 1944 і з 20 травня 1944 до кінця німецько-радянської війни) — оперативне об'єднання сухопутних військ радянських військ, загальновійськова армія у складі Червоної армії під час німецько-радянської війни з 20 липня 1941 по серпень 1945.
Історія[ред. | ред. код]
Приморська армія 1-го формування[ред. | ред. код]
20 липня 1941 року на підставі директиви командування Південного фронту від 18 червня 1941 року на базі Приморської групи військ була сформована Приморська армія. Спочатку до її складу увійшли 25-та, 51-ша, 150-та стрілецькі дивізії, 265-й корпусний артилерійський полк, 69-й винищувальний авіаційний полк, частини спеціальних військ.
Ведучи важкі оборонні бої з противником, війська армії відійшли в напрямку Одеси. Директивою Ставки ВГК від 5 серпня 1941 їм було наказано обороняти місто до останньої можливості. До 10 серпня 1941 армія створювала оборону на підступах до міста. Всі спроби 4-ї румунської армії оволодіти Одесою з ходу були успішно відбиті. З 20 серпня вона була включена в Одеський оборонний район, з найменуванням Окрема і безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК.
Станом на 20 серпня до її складу входили 3 стрілецькі та кавалерійська дивізії, 2 полки морської піхоти і загони моряків Чорноморського флоту. Армія вела бойові дії проти 17 піхотних дивізій і 7 бригад противника. 21 вересня війська армії зупинили його просування в 8-15 км від міста, скувавши у взаємодії із з'єднаннями і частинами Чорноморського флоту більш ніж на 2 місяці близько 20 дивізій румунсько-німецьких військ.
У зв'язку із загрозою прориву німецьких військ групи армій «Південь» на Донбас і в Крим Ставка ВГК ухвалила рішення евакуювати війська Одеського оборонного району, в тому числі і Приморську армію, до Криму. в період з 1 по 16 жовтня 1941 року силами Чорноморського флоту Приморська армія була перекинута на Кримський півострів. Після зосередження в новому районі армія була підпорядкована командуванню військ Криму. У другій половині жовтня частиною сил брала участь в оборонній битві проти військ 11-ї німецької армії і румунського корпусу, які прорвалися в степову частину Криму. З боями з'єднання армії відійшли до Севастополя.
4 листопада був утворений Севастопольський оборонний район, до складу якого, залишаючись в підпорядкуванні командування військ Криму до 19 листопада, увійшла Приморська армія. До цього часу вона у складі 25-ї, 95-ї, 172-ї і 421-ї стрілецьких, 2-ї, 40-ї і 42-ї кавалерійських дивізій, 7-ї і 8-ї бригад морської піхоти, 81-го окремого танкового батальйону та інших частин зайняла оборону на підступах до Севастополя.
З 20 жовтня 1941 року Севастопольський оборонний район знаходився в оперативному підпорядкуванні Закавказького, з 30 грудня — Кавказького, з 28 січня 1942 року — Кримського фронтів, з 26 квітня — в безпосередньому підпорядкуванні головкому Північно-Західного напрямку. 20 травня Приморська армія була включена до складу Північно-Кавказький фронт.
Протягом 8 місяців армія у взаємодії з іншими військами вела оборонні бої проти сил противника, завдала йому втрат і сприяла зриву планів по захопленню Кавказу. 30 червня противнику вдалося прорватися до Севастополя. З 1 липня 1942 року, зазнавши значних втрат у попередніх боях, з'єднання і частини Приморської армії за наказом Ставки ВГК почали евакуюватися на Кавказ.
7 липня 1942 року Приморська армія була розформована, а її з'єднання і частини передані в інші армії.
Приморська армія 2-го формування[ред. | ред. код]
20 листопада 1943 року на підставі директиви Ставки ВГК від 15 листопада 1943 року на базі польового управління Північно-Кавказького фронту і військ 56-ї армії була сформована Приморська армія 2-го формування. До її складу увійшли 11-й гвардійський і 16-й стрілецькі, 3-й гірськострілецький корпусу, 89-та стрілецька дивізія, 83-тя і 89-та морські стрілецькі бригади, танкові, артилерійські, інженерні, авіаційні з'єднання і частини. Армія підпорядковувалася безпосередньо Ставці ВГК і іменувалася Окремої Приморської армії.
ДО 20 листопада 11-й гвардійський і 16-й стрілецький корпуси перебували на Керченському плацдармі, інші війська армії залишалися на Таманському півострові.
Армія мала завдання розширити Керченський плацдарм, переправити на нього всі з'єднання і частини і вести підготовку наступальної операції з метою повного звільнення Криму. З кінця листопада 1943 року до січня 1944 року війська армії провели три наступальні операції, в результаті яких розширили плацдарм і поліпшили своє оперативне становище. 8 квітня — 12 травня 1944 року армія брала участь у Кримській стратегічної операції. 11 квітня її частини звільнили місто Керч. Наступного дня її війська оволоділи Ак-Монайськими позиціями — останнім укріпленим рубежем оборони противника на Керченському півострові. 13 квітня звільнили Феодосію і за сприянням кримських партизан — Старий Крим і Карасубазар (Білогірськ). 14 квітня звільнили Судак, 15 квітня — у взаємодії з військами 4-го Українського фронту і за сприянням кримських партизан — Алушту, Алупку і 16 квітня — Ялту
На кінець 16 квітня армія вийшла до укріплених позиціях противника під Севастополем.
18 квітня 1944 армія була включена до складу 4-го Українського фронту і перейменована в Приморську армію. 9 травня 1944 року після 2-денних запеклих боїв з'єднання армії у взаємодії з військами 2-ї гвардійської і 51-ї армій, а також силами Чорноморського флоту звільнили Севастополь. 12 травня у взаємодії з 19-м танковим корпусом військами армії від супротивника був очищений Херсонес.
20 травня Приморська армія знову була перейменована в Окрему Приморську армію з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК. До кінця війни обороняла узбережжі Криму.
Наприкінці липня — початку серпня 1945 року польове управління Окремої Приморської армії було переформовано в управління Таврійського військового округу.
Командування[ред. | ред. код]
- Командувачі:
- генерал-майор Чибісов Н. Є. (20 — 27 липня 1941);
- генерал-лейтенант Софронов Г. П. (липень — жовтень 1941);
- генерал-майор Петров І. Ю. (жовтень 1941 — липень 1942);
- генерал армії Петров І. Ю. (листопад 1943 — лютий 1944);
- генерал армії Єрьоменко А. І. (лютий — квітень 1944);
- генерал-лейтенант Мельник К. С. (квітень 1944 — до кінця війни).
Посилання[ред. | ред. код]
- Приморская армия (Отдельная Приморская армия)[недоступне посилання з липня 2019] на www.victory.mil.ru(рос.)
- Приморская армия [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Приморская армия
- Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Боевой состав Советской Армии на 1 января 1942
- Боевой состав Советской Армии на 1 января 1943
- Оборона Крымского полуострова [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Памятник воинам Отдельной Приморской армии[недоступне посилання з липня 2019]
- Одесская оборона 1941 года [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
- Операція «Штерфанг»
- Операція «Полювання на дрохв»
- Битва за Москву
- Радянські армії часів Другої світової війни
- Оперативні групи Червоної армії (Друга світова війна)
Джерела[ред. | ред. код]
- ПРИМОРСКАЯ АРМИЯ [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Огненные дни Севастополя. — Симферополь: Таврия, 1978.
- У черноморских твердынь. Отдельная Приморская армия в обороне Одессы и Севастополя. Воспоминания. Москва, 1967.
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |