Приморська армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приморська армія
Приморская армия
Red Army Badge.svg
На службі 20 липня 1941 — 7 липня 1942
20 листопада 1943 — серпень 1945
Країна СРСР СРСР
Належність Ставка ВГК
Закавказький фронт
Кавказький фронт
Кримський фронт
Північно-Кавказький фронт
4-й Український фронт
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Тип загальновійськова армія
Роль сухопутні війська
Чисельність армія
Гарнізон/Штаб Одеса
Війни/битви

Німецько-радянська війна

Командування
Визначні
командувачі
генерал армії Петров І. Ю.
генерал армії Єрьоменко А. І.

Примо́рська а́рмія (Окрема Приморська армія — з 20 серпня по 19 листопада 1941, з 20 листопада 1943 по 18 квітня 1944 і з 20 травня 1944 до кінця німецько-радянської війни) — оперативне об'єднання сухопутних військ радянських військ, загальновійськова армія у складі Червоної армії під час німецько-радянської війни з 20 липня 1941 по серпень 1945.

Історія[ред. | ред. код]

Приморська армія 1-го формування[ред. | ред. код]

20 липня 1941 року на підставі директиви командування Південного фронту від 18 червня 1941 року на базі Приморської групи військ була сформована Приморська армія. Спочатку до її складу увійшли 25-та, 51-ша, 150-та стрілецькі дивізії, 265-й корпусний артилерійський полк, 69-й винищувальний авіаційний полк, частини спеціальних військ.

Ведучи важкі оборонні бої з противником, війська армії відійшли в напрямку Одеси. Директивою Ставки ВГК від 5 серпня 1941 їм було наказано обороняти місто до останньої можливості. До 10 серпня 1941 армія створювала оборону на підступах до міста. Всі спроби 4-ї румунської армії оволодіти Одесою з ходу були успішно відбиті. З 20 серпня вона була включена в Одеський оборонний район, з найменуванням Окрема і безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК.

Станом на 20 серпня до її складу входили 3 стрілецькі та кавалерійська дивізії, 2 полки морської піхоти і загони моряків Чорноморського флоту. Армія вела бойові дії проти 17 піхотних дивізій і 7 бригад противника. 21 вересня війська армії зупинили його просування в 8-15 км від міста, скувавши у взаємодії із з'єднаннями і частинами Чорноморського флоту більш ніж на 2 місяці близько 20 дивізій румунсько-німецьких військ.

У зв'язку із загрозою прориву німецьких військ групи армій «Південь» на Донбас і в Крим Ставка ВГК прийняла рішення евакуювати війська Одеського оборонного району, в тому числі і Приморську армію, до Криму. в період з 1 по 16 жовтня 1941 року силами Чорноморського флоту Приморська армія була перекинута на Кримський півострів. Після зосередження в новому районі армія була підпорядкована командуванню військ Криму. У другій половині жовтня частиною сил брала участь в оборонній битві проти військ 11-ї німецької армії і румунського корпусу, які прорвалися в степову частину Криму. З боями з'єднання армії відійшли до Севастополя.

4 листопада був утворений Севастопольський оборонний район, до складу якого, залишаючись в підпорядкуванні командування військ Криму до 19 листопада, увійшла Приморська армія. До цього часу вона у складі 25-ї, 95-ї, 172-ї і 421-ї стрілецьких, 2-ї, 40-ї і 42-ї кавалерійських дивізій, 7-ї і 8-ї бригад морської піхоти, 81-го окремого танкового батальйону та інших частин зайняла оборону на підступах до Севастополя.

З 20 жовтня 1941 року Севастопольський оборонний район знаходився в оперативному підпорядкуванні Закавказького, з 30 грудня — Кавказького, з 28 січня 1942 року — Кримського фронтів, з 26 квітня — в безпосередньому підпорядкуванні головкому Північно-Західного напрямку. 20 травня Приморська армія була включена до складу Північно-Кавказький фронт.

Протягом 8 місяців армія у взаємодії з іншими військами вела оборонні бої проти сил противника, завдала йому втрат і сприяла зриву планів по захопленню Кавказу. 30 червня противнику вдалося прорватися до Севастополя. З 1 липня 1942 року, зазнавши значних втрат у попередніх боях, з'єднання і частини Приморської армії за наказом Ставки ВГК почали евакуюватися на Кавказ.

7 липня 1942 року Приморська армія була розформована, а її з'єднання і частини передані в інші армії.

Приморська армія 2-го формування[ред. | ред. код]

20 листопада 1943 року на підставі директиви Ставки ВГК від 15 листопада 1943 року на базі польового управління Північно-Кавказького фронту і військ 56-ї армії була сформована Приморська армія 2-го формування. До її складу увійшли 11-й гвардійський і 16-й стрілецькі, 3-й гірськострілецький корпусу, 89-та стрілецька дивізія, 83-тя і 89-та морські стрілецькі бригади, танкові, артилерійські, інженерні, авіаційні з'єднання і частини. Армія підпорядковувалася безпосередньо Ставці ВГК і іменувалася Окремої Приморської армії.

ДО 20 листопада 11-й гвардійський і 16-й стрілецький корпуси перебували на Керченському плацдармі, інші війська армії залишалися на Таманському півострові.

Армія мала завдання розширити Керченський плацдарм, переправити на нього всі з'єднання і частини і вести підготовку наступальної операції з метою повного звільнення Криму. З кінця листопада 1943 року до січня 1944 року війська армії провели три наступальні операції, в результаті яких розширили плацдарм і поліпшили своє оперативне становище. 8 квітня — 12 травня 1944 року армія брала участь у Кримській стратегічної операції. 11 квітня її частини звільнили місто Керч. На наступний день її війська оволоділи Ак-Монайськими позиціями — останнім укріпленим рубежем оборони противника на Керченському півострові. 13 квітня звільнили Феодосію і за сприянням кримських партизан — Старий Крим і Карасубазар (Білогірськ). 14 квітня звільнили Судак, 15 квітня — у взаємодії з військами 4-го Українського фронту і за сприянням кримських партизан — Алушту, Алупку і 16 квітня — Ялту

На кінець 16 квітня армія вийшла до укріплених позиціях противника під Севастополем.

18 квітня 1944 армія була включена до складу 4-го Українського фронту і перейменована в Приморську армію. 9 травня 1944 року після 2-денних запеклих боїв з'єднання армії у взаємодії з військами 2-ї гвардійської і 51-ї армій, а також силами Чорноморського флоту звільнили Севастополь. 12 травня у взаємодії з 19-м танковим корпусом військами армії від супротивника був очищений Херсонес.

20 травня Приморська армія знову була перейменована в Окрему Приморську армію з безпосереднім підпорядкуванням Ставці ВГК. До кінця війни обороняла узбережжі Криму.

Наприкінці липня — початку серпня 1945 року польове управління Окремої Приморської армії було переформовано в управління Таврійського військового округу.

Командування[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Огненные дни Севастополя. — Симферополь: Таврия, 1978.
  • У черноморских твердынь. Отдельная Приморская армия в обороне Одессы и Севастополя. Воспоминания. Москва, 1967.