Холмський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид на залишки Замкової гори Холма
Вид на залишки Замкової гори Холма

Холмський замок — фортифікаційна споруда — княжа резиденція Галицько-Волинського князівства 13 століття у місті Холм, Люблінське воєводство, Польща. В 19 столітті був остаточно зруйнований, залишився насипний пагорб та допоміжні споруди.

Історія[ред.ред. код]

Холмський замок був побудований Данилом Галицьким близько 1237 року, як головний замок для захисту Забужжя. Укріплення Холма були побудовані за новою технологією для того часу — підмурівки були з каміння, й такі міцні, що й ординці-завойовники не наважилися їх подолати. Лише плин часу, феодальна роздрібненість та неуважність мешканців міста спричинили до руйнації цієї фортифікаційної споруди[1].

Передісторія[ред.ред. код]

Початково назва території між Бугом та польським кордоном, на північ від Червенської землі, в літописах не вказується. Але ще у прадавні часи ця місцевість приваблювала поселян. Численні археологічні знахідки дають змогу стверджувати, що перші сліди людських поселень на цій території походять з пізнього палеоліту. Згодом, при осілості на цих землях слов'янських народів за цією територією закріпилося наймення Червона Русь, ця територія була приграничною між Східними та Західними слов'янами.

Відтоді холмські землі й уся надбужанська територія була предметом війн і суперечок поміж руським людом і поляками. Початок боротьби за територію припадає на 981 рік, а згодом міста Червоної Руси відвоював у своєму київському поході 1018 року Болеслав Хоробрий (на короткий проміжок часу). А уже в 1031 році сини князя Володимира Великого повернули ці території у володіння Київської Русі. З того часу і аж до XIV століття Холм є частиною руських князівств, зокрема Галицько-Волинського, вирішальну роль у створенні якого відіграв князь Роман Мстиславович, що об'єднав Володимиро-Волинське і Галицьке князівства. Після смерті князя його справу продовжив син Данило Романович.

У тогочасних літописах, згодом, за період 1210—1219 років, у цьому регіоні згадуються Угровеськ, Верещин, Столп'є і Комов.

Сама назва Холмської землі стабілізувалася в період, коли місто Холм стало столичним містом Забужжя. На півночі кордон Холмщини йшов по річці Володавка, а на південь від Червенської землі точний кордон не був відомим.

Резиденція[ред.ред. код]

Надбужанські землі були дуже важливими для князя Данила, адже були віддалені від територій монгольських набігів і давали змогу зберігати сили і певну незалежність. А попередня столиця — Галич, перетворилася на місто постійних боярських заколотів і Данило Романович вирішив перенести свій престол до безпечнішого місця, яким ним було вибрано Холм (до того на деякий час це було сусіднє містечко Угровеськ)

Штучний пагорб було насипано близько 15 м над поверхнею самої Замкової гори, вся споруда мала форму циліндричного кургану з платформою діаметром 45-60 м[2]. (згідно з археологічними дослідженнями, проведеними у період 1964—1966, було доведено існування тут поселення з дерева та каменю датоване приблизно 10-11 століттям). Вхід до замку був з півночі. Сама фортеця, була побудована з зеленого вапняку, це були тесані блоки вапняку, і була завдовжки 57 м, завширшки 22,5 та з товщиною стін не менше 2 м[2]

В новому місті Данило заклав великі церкви, одна з них — Церква св. Івана і Богородиці, прикрашені скульптурами, іконами та дорогоцінним оздобленням. В той же час зводилася міцна твердиня, яка постала в часі з 1233—1237 років. Тому Данило Романович переніс в 1237 році свою резиденцію з над Дністра на м'які пагорби Холма. Навколо замку виникли садиби землеробів та торгово-ремісничі квартали.

Руйнування замку[ред.ред. код]

Занепад замку[ред.ред. код]

Переказ про пожежу[ред.ред. код]

На жаль, у 1257 році Холм знищила потужна пожежа, причиною якої стала «якась баба» і полум'я від якої, як стверджував тогочасний очевидець, було видно у самому Львові. До слова, цей запис вважається першою писемною згадкою про Львів, майбутню столицю Галицького королівства. А якби «окаянна баба» Холм не запалила, то і про Львів не згадали б. Від замку, церков і міста залишилось тоді суцільне згарище та кам'яні споруди і фундаменти. Врятувати вдалося тільки образ Архангела Михаїла. Князь невдовзі відбудував свою столицю, але колишньої краси будівель відтворити уже не вдалося.

Забудова в 19 столітті[ред.ред. код]

Наприкінці дев'ятнадцятого століття, від замку залишилися лише фундаменти[3], на яких в деяких місцях почалася інтенсивна забудова. Оскільки в 1876 році російські імперські служби (під владою яких тоді була Холмська земля) наказали вирівняти частину тієї території, тим самим остаточно було сплюндровано замкову гору Холма. Згодом тут було збудовано невеличке земляне укріплення та ряд церков.

Сучасний стан — Замкова «Wysoka Górka»[ред.ред. код]

Насипний Курган Незалежності (1928) на місці замку та церкви

У період 1964—1966 років було проведено комплексне археологічне дослідження, у зв'язку з чим були відкриті та упорядковані:

  • Дерев'яні та кам'яні основи валів замку;
  • Частокіл з п'ятьма рядами дубових колод — розташований на краю валу;
  • Фундамент замку князя Данила;
  • Фундамент Вежі Казимирівської (Wieży Kazimierzowskiej).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. http://www.ji.lviv.ua/n49texts/shliax-danylo.htm
  2. а б Prożogo Konstanty: Chełm i okolice. Warszawa: Wydawnictwo Sport i Turystyka, 1981, s. 35. ISBN 8321723357. 
  3. Chełm // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.)

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Іпатіївський літопис, ст. 490—513.
  • Іловайський Д. І.: «Даниил Романович Галицкий и начало Холма». —" Памятники русской старины в западных губерниях", 1885, т. 7, с. 35;
  • Хрусцевич Г. К.: «Город Холм». — с. 87.
  • Andrzej Buko: « Na pograniczu kultur i ideologii: zespół wieżowy і na Wysokiej Górce w Chełmie»[1]
  • Andrzej Buko: «Zagadka pogranicza. Zespół wieżowy w Stołpiu» [2]

Посилання[ред.ред. код]