Хортиця (бронепотяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцерний потяг І-ї Бригади УСС «Хортиця», ст. Тальне, вересень 1919.

«Хо́ртиця» (1919) — панцерний потяг І-ї Бригади Українських січових стрільців, належав до Армії УНР.

Основою для формування бронепотяга стала трофейна бронеплощадка відбитого в Жмеринці більшовицького «7-го Сумского». У боях за Крижопіль було захоплено ще один броневагон з 2 гарматами та 8 кулеметами, його теж включили до складу «Хортиці».

У серпні 1919 року бронепоїзд був використаний на більшовицькому фронті, для підтримки 3-ї дивізії, яка захищала залізничну станцію Вапнярка проти наступаючих військ противника.

Починаючи з 24 вересня 1919 р. Армія УНР почали військові дії проти військ Добровольчої армії генерала Денікіна. «Хортицю» перекидають на Вапнярку, потім на Рудницю, Попелюхи, де потяг застосовують у боях з білогвардійцями. Наприкінці жовтня 1919 р. бронепотяг використали у наступі на станцію Вапнярка, захоплену денікінцями.

29 жовтня за його допомогою здійснили спробу захопити Вапнярку, в цьому бою «Хортиця» потрапила під фланговий вогонь ворожої батареї бронепотягів «Коршун» і «Новоросія», і зазнала серйозних втрат — 6 козаків залоги потягу були вбиті i 12 поранені, в тому числі 2 старшин. Згодом, у бою під Проскуровом «Хортиця» зійшла з рейок і була залишена.

Посилання[ред. | ред. код]