Хронологія розвитку газової промисловості України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Основні віхи розвитку газової промисловості України
Рік Подія
1858 Уведено в експлуатацію перший в Україні Львівський газовий завод
1864 Початок використання доменного газу на Петровському металургійному заводі (біля Єнакієво)
1866 Уведено в дію Одеський газовий завод на Пересипі
1871 Уведено в експлуатацію перший Харківський газовий завод на Москалівці
1872 Уведено в дію перший Київський газовий завод (вул. Кузнецька)
1874 Уведено в експлуатацію газовий завод у Конотопі
1881 Початок функціонування другого Одеського газового заводу
1883 Уведено в експлуатацію другий Київський (вул. Набережно-Лугова) і третій Одеський газові заводи
1896 Початок використання попутного нафтового газу для опалення парових котлів у Східниці
1912 Побудовані перші газогони (газопроводи) завдовжки 12 км з Борислава до Дрогобича для подачі попутного нафтового газу
1913 Побудовано газоліновий завод у Бориславі для виділення газоліну з попутного нафтового газу
1921 Відкрито Дашавське газове родовище
1922 Споруджено електростанцію на попутному газі у Бориславі, побудовано газопровід Дашава-Стрий завдовжки 14 км
1924 Відкрито основні продуктивні горизонти та розпочато промислову експлуатацію Дашавського газового родовища, газопровід Дашава-Стрий подовжено до Дрогобича
1927 Побудовано другу нитку газопроводу Дашава-Cтрий
1928 Побудовано другу нитку газопроводу Стрий-Дрогобич
1929 Споруджено газопровід Дашава-Миколаїв-Львів завдовжки 82 км, початок буріння свердловин на Приазовському газовому родовищі
1931 Початок буріння свердловин роторним способом на Дашавському родовищі
1933 Уведено в експлуатацію Калуське газове родовище, організовано трест «Кримгазнафта» та контору «Проектгаз» (нині ВАТ «Інститут ПівденНДІдіпрогаз»)
1936 Початок розроблення Приазовського газового родовища, прокладення газопроводів Дашава-Ходорів (32 км), Стрий-Моршин-Болехів-Долина-Вигода (50 км), початок використання штучного газу в Станіславі та доменного газу для газифікації Донецька та інших міст Донбасу
1937 Уведено в експлуатацію першу в СРСР Приазовську газонаповнювальну станцію для заправлення автомобілів стиснутим природним газом
1938 Уперше у світі газ, вироблений під землею на станції «Підземгаз», було подано на парові котли Горлівського коксового заводу, введено в експлуатацію Горлівську АГНКС на коксовому газі
1939 Відкрито Опарське газове родовище, введено в дію Макіївську АГНКС на коксовому газі
1940 Уведено в експлуатацію Опарське газове родовище, газопровід Опари-Дрогобич, Донецьку АГНКС на збагаченому коксовому газі, Лисичанську станцію підземної газифікації вугілля
1942 Збудовано перший міждержавний газопровід Опари-Самбір-Стальова Воля (Польща) завдовжки 210 км і новий газопровід Дашава-Львів завдовжки 75 км, установку для виробництва сажі в Дашаві
1944 Відкрито нафтовий факультет у Львівському політехнічному інституті, створено проектні організації «Укрдіпрогазпаливпром» (нині «ВНІПІтрансгаз»), Українське відділення тресту «Нафтопровідпроект» (нині інститут «Укргазпроект») та Сімферопільську філію цього самого тресту (нині ТОВ "Інститут «Шельф»)
1945 Створено Управління будівництва газопроводу Дашава-Київ, початок експорту газу з України до Польщі, відкритий газовий фонтан на свердловині № 105 Угерське
1946 Уведено в дію Угерське газове родовище
1947 Відбудовано Макіївську та Приазовську, а також споруджено першу Львівську АГНКС
1948 Здано в експлуатацію перший магістральний газопровід Дашава-Київ завдовжки 509 км, дашавський газ отримали Київ і Тернопіль, створено Управління експлуатації газопроводу Дашава-Київ (нині УМГ «Київтрансгаз»)
1949 Відкрито Більче-Волицьке газове родовище, збудовано першу АГНКС у Києві
1950 Відкрито унікальне Шебелинське газоконденсатне і Радченківське нафтогазове родовища; організовано Шебелинську нафторозвідку (нині Шебелинське відділення бурових робіт)
1951 Продовжено газопровід Дашава — Київ до Москви, введено в дію компресорні станції у Красилові та Боярці, введено другу Київську та Бердичівську АГНКС
1953 Організовано Стрийський та Опарський укрупнені газопромисли, реорганізовані у 1959 р. у Стрийське ГПУ
1954 Подано природний газ до Вінниці
1955 Уведено в дію компресорні станції в Тернополі та Бердичеві, природний газ отримали Івано-Франківськ (тоді Станіслав) і Житомир
1956 Уведено в експлуатацію унікальне Шебелинське та Більче-Волицьке газові родовища, побудовано газопроводи Радченкове-Миргород, Угерське-Долина-Станіслав та Шебелинка-Харків, природний газ отримали Чернігів, Хмельницький і Харків, створено лабораторію геології газових родовищ східних областей України, у 1959 р. реорганізовану в українську філію Московського інституту «ВНДІгаз» (з 1965 р.-інститут «УкрНДІгаз»).
1957 Початок будівництва магістрального газопроводу Шебелинка-Дніпропетровськ-Одеса, введено в експлуатацію Рудківське газове та Радченківське нафтогазове родовища, подано природний газ до Полтави, Луганська і Дніпропетровська
1958 На базі Управління експлуатації газопроводу Дашава-Київ створено Київське управління магістральних газопроводів, отримали природний газ Донецьк, Запоріжжя та Чернівці
1959 Завершено будівництво газопроводу Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг, створено Харківське та Донецьке управління магістральних газопроводів
1960 Відкрито перше в Криму Задорненське газове родовище, введено в експлуатацію магістральні газопроводи Дашава-Мінськ і Шебелинка-Брянськ, Шебелинський газопереробний завод, створено Станіславський газовидобувний промисел, засновано науково-виробничий журнал «Нафтова і газова промисловість»
1961 Відкрито Глібівське ГКР в Криму, введено в експлуатацію Солохівське родовище, магістральні газопроводи Шебелинка-Полтава-Київ, Острогозьк-Шебелинка, Комарно-Дроздовичі, дашавський газ отримав Вільнюс
1962 Відкрито Джанкойське газове родовище, введено в експлуатацію Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне родовище, завершено будівництво газопроводу Дашава-Мінськ-Вільнюс-Рига, природний газ отримали Рига, Луцьк і Рівне
1963 Створено Полтавське ГПУ, отримали природний газ Миколаїв, Суми і Херсон
1964 Початок закачування газу в перше підземне сховище газу — Олишківське, відкрито Стрілкове газове родовище на Арабатській стрілці, створено Надвірнянське ГПУ, отримала природний газ Одеса
1965 Уведено в експлуатацію Кегичівське ГКР, відкрито Єфремівське ГКР, отримали природний газ Черкаси, організовано Красноградську контору експлуатаційного буріння (нині Хрестищенське ВБР)
1966 Прокладено перший у Криму газопровід від Глібівського родовища до Сімферополя, створено виробниче управління «Укргазпром», об'єднання «Укрсхідгаз», Кримське і Красноградське ГПУ, Івано-Франківське УМГ
1967 Початок розроблення газоконденсатних покладів Глинсько-Розбишівського нафтогазоконденсатного родовища, введено в експлуатацію Єфремівське ГКР, магістральний газопровід Долина-Ужгород-Державний кордон, початок експорту газу до Чехословаччини, отримали природний газ Сімферопіль та Севастополь, засновано Івано-Франківський інститут нафти та газу
1968 Відкрито друге за величиною запасів Хрестищенське та Мелихівське ГКР, введено в експлуатацію Машівське ГКР, розпочато будівництво магістрального газопроводу Єфремівка-Диканька-Київ, закачування газу в Червонопартизанське ПСГ, побудовано магістральний газопровід Кременчук-Кривий Ріг, початок експорту газу до Австрії та газифікації Закарпаття, організовано Прикарпатську експедицію глибокого буріння (нині Стрийське ВБР)
1969 Початок закачування газу в Угерське ПСГ — перше сховище на базі відпрацьованого газового родовища
1970 Уведено в експлуатацію Хрестищенське ГКР, магістральні газопроводи Єфремівка-Диканька-Київ та Київ-Захід України (І нитка)
1971 Використано підземний ядерний вибух для ліквідації відкритого газового фонтана на свердловині № 33 — Хрестище, створено Харківську філію СКБ «Газприладавтоматика» (нині інститут НДПІАСУтрансгаз), Українську воєнізовану частину з попередження виникнення та ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів (нині ДП «ЛІКВО»), отримав природний газ Кіровоград
1973 Отримано перший газ із морської частини Стрілкового родовища в Азовському морі, введено в експлуатацію Мелихівське ГКР, початок закачування газу в Дашавське та Краснопопівське ПСГ, побудовано магістральний газопровід Шебелинка-Диканька-Київ, другу нитку газопроводу Київ-Захід України, початок експортування газу до Німеччини, створено ремонтне підприємство «Укргазенергоремонт» (нині «Укргазенергосервіс»), Полтавське РУБР (нині Полтавське ВБР)
1974 Уведено в експлуатацію магістральний газопровід Долина-Ужгород-Державний кордон (друга нитка), початок експортування газу до Італії та Болгарії
1975 Досягнуто максимального рівня видобутку газу в Україні 68,7 млрд м³, відкрито перше на Чорному морі Голіцинське ГКР, введено в експлуатацію магістральні газопроводи Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг-Ізмаїл, Острогозьк-Шебелинка (друга нитка), Комарно-Дроздовичі (друга нитка), початок експортування газу до Угорщини, створено об'єднання «Союзтурбогаз» (нині АТ «Турбогаз»), Республіканське об'єднання з газопостачання та газифікації «Укргаз» (нині ДК «Газ України»), трест «Укргазпромбуд»
1976 Уведено в експлуатацію магістральні газопроводи Івацевичі-Долина (друга нитка) і Херсон-Крим, початок експортування газу до Франції
1977 Створено управління магістральних газопроводів "Експорттрансгаз" (нині "Черкаситрансгаз"), трест "Укрбургаз", Боярське управління зв'язку
1978 Уведено в експлуатацію трансконтинентальний газопровід «Союз», Ведмедівське ГКР, початок експортування газу до Югославії
1979 Уведено в експлуатацію газопроводи Івацевичі-Долина (третя нитка), початок закачування газу в Богородчанське та Опарське ПСГ, початок експортування газу до Румунії
1981 Уперше на континенті введено в експлуатацію установку сайклінг-процесу на Новотроїцькому ГКР, відкрито Штормове газове родовище на Чорному морі, організовано Красноградське УБР у Новому Уренгої
1982 Уведено в експлуатацію магістральний газопровід Єлець — Курськ — Київ, установку стабилізації конденсату "Базилівщина"
1983 Початок закачування газу в одне з найбільших у світі Більче-Волицьке ПСГ, введено в експлуатацію Яблунівське нафтогазоконденсатне та Голіцинське ГКР в акваторії Чорного моря, магістральні газопроводи Уренгой — Помари — Ужгород і Новопсков-Шебелинка
1984 Побудовано перші чотири АГНКС нового покоління
1985 Уведено в експлуатацію газопроводи Єлець-Курськ-Диканька та Більче-Волиця-Долина
1986 Уведено в експлуатацію магістральні газопроводи Курськ-Київ, Кременчук-Ананіїв та Ананіїв-Тирасполь-Ізмаїл, початок закачування газу в Пролетарське ПСГ
1987 Відкрито Одеське газове родовище в Чорному морі, введено в експлуатацію магістральний газопровід Єлець-Кременчук-Кривий Ріг, початок закачування газу в Солохівське та Вергунське ПСГ, початок експортування газу до Туреччини
1988 Уведено в експлуатацію магістральні газопроводи "Прогрес" та Ананіїв-Чернівці-Богородчани, початок закачування газу в Кегичівське ПСГ, початок експортування газу до Швейцарії
1990 Досягнуто максимального рівня споживання газу - 118,8 млрд м³
1991 Уведено в експлуатацію установку сайклінг-процесу на Тимофіївському ГКР, магістральний газопровід Новодар'ївка-Амвросіївка
1992 Уведено в експлуатацію КС "Софіївка", створено Державний комітет нафтової та газової промисловості України
1993 Уведено в експлуатацію Штормове газове родовище в Чорному морі, установку сайклінг-процесу на Котелевському ГКР, КС "Горлівка", засновано Українську нафтогазову академію
1994 Уведено в експлуатацію лінійну частину газопроводу Торжок-Долина, започатковано програму реконструкції компресорних станцій шляхом заміни газових турбін на газоперекачувальних агрегатах Куп'янської та Луганської КС, початок реалізації програми встановлення лічильників газу в житловому фонді
1995 Уведено в дію магістральний газопровід Тула-Шостка-Київ, Україна стала членом Міжнародного газового союзу
1996 Початок запровадження внутрішньотрубної діагностики магістральних газопроводів за допомогою "інтелектуальних" поршнів, початок експортування газу до Греції, створено центр технічної діагностики "Техдіз"
1997 Уведено в експлуатацію установку каталітичного риформінгу на Шебелинському ГПЗ і розпочато випуск неетильованих високооктанових бензинів
1998 Створено НАК «Нафтогаз України», дочірні компанії «Укртрансгаз», «Укргазвидобування»
1999 Відкрито Північно-Казантипське газове родовище в Азовському морі, введено в дію газопроводи Хуст-Сату Маре, Джанкой-Феодосія-Керч, Яблунівський ГПЗ, організовано ГПУ "Харківгазвидобування" та "Львівгазвидобування"
2000 Відкрито Східно-Казантипське газове родовище в Азовському морі
2001 Відкрито Північно-Булганацьке родовище в Азовському морі, введено в експлуатацію Тарутинську КС, сучасну газовимірювальну станцію в Гребенниках на газопроводах Ананіїв-Тирасполь-Ізмаїл і Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг-Ізмаїл, створено філію ДК "Укргазвидобування" - Управління з переробки газу та газового конденсату
2002 Відкрито Кобзівське ГКР, введено в дію новий цех Ужгородської КС
2003 Уведено в експлуатацію Кобзівське ГКР, Східно-Казантипське морське газове родовище, установку комплексної підготовки газу з адсорбційною очисткою від сірководню на Локачинському родовищі, газоперекачувальну установку комбінованого циклу ГПУ-16К з ККД 43 % на Ставищенській КС, новий цех на Долинській КС, організовано ДП "Науканафтогаз"
2004 Уведено в експлуатацію Північно-Булганацьке родовище в Азовському морі, збільшено потужність Шебелинського ГПЗ до мільйона тон на рік, запроваджено технологію сайклінг-процесу на Куличихінському ГКР
2006 Завершено будівництво другої черги міжнародного Метрологічного центру в Боярці, затверджено Енергетичну стратегію України на період до 2030 р.
2007 Уведено в експлуатацію компресорний цех на Опарському ПСГ, організовано філію ДК "Укртрансгаз" - Інститут транспорту газу в Харкові
2008 Уведено в дію Бобровницьку КС, уведено УКПГ на Кобзівському, Ливенському та Аксютинському родовищах
2009 Уведено в дію Ливенське, Недільне та Аксютівське газоконденсатні родовища,відкрито Мигринське нафтогазове та Святогірське газоконденсатне родовища, на Котелівському та Тимофіївському родовищах впроваджено технологію сайклінг-процесу
2010 Компанія «Нафтогаз України» стала асоційованим членом Європейського союзу газової промисловості «Єврогаз»

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Діяк І.В.,Осінчук З.П., Савків Б.П. Газова галузь України. Становлення, досягнення, особистості. — К.: Вид.-во «Світ Успіху», 2009. — 320 с. — ISBN 978-966-8352-39-3.
  • Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.